Огляд блогосфери від UAINFO. 10 лютого 2017

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 10 лютого

Ніколи не відмовимося від своїх героїв і символів

Тих, хто пожертвував життям заради майбутнього своєї країни, ми не зрадимо. Герої таки справді не вмирають, і сьогодні під Авдіївкою вояки-упівці продовжують свій вічний бій, хоч би як патетично це звучало. Прикриваючись тілами наших солдатів (кому, як не Качинському, особисто знати, проти кого й проти чого ми воюємо?), поляки, французи, німці, угорці, словаки можуть скільки зав­годно бавитись у свої локальні політичні ігри. На щастя, існує інша Польща – Польща Ґедройця й Івана Павла ІІ, Вайди й Міхника, так само як інша Європа, до котрої ми належимо за фактом свого народження, і не Качинському це вирішувати.

Зорян і Шкіряк – убивці “Гіві”, або Як працюють російські ЗМІ. ВІДЕО

“Нині називають два прізвища, це Зорін і Шкіряк – представники українського істеблішменту. Вони могли бути замовниками цього злочину”, – розводиться російськмй журналіст. Сам Зорян Шкіряк так прокоментував цю заяву: “Шановні друзі, колеги! У зв’язку з раптовими біологічними змінами в моєму організмі (що відбулися з допомогою пропагандиського телеканалу “Россия 24″), коли будете до нас звертатися або телефонувати, відразу конкретизуйте, до кого саме маєте запитання – до Зоряна чи до Шкіряка. Щоб не заплутатись).”

Відновлення нормандського формату: про що може йтися під час перемовин

Ключовою темою стане припинення і недопущення подальшої ескалації конфлікту, припинення вогню. Можливо, також вироблять комплект заходів із повернення довіри, відведення озброєнь тощо. Незважаючи на скорочення кількості обстрілів, ситуація залишається напруженою. Росія, звісно, буде ставити питання і про політичне врегулювання. Але які можуть бути вибори, коли там стріляють? Думаю, жодних рішень з цього питання прийнято поки не буде. Дорожня карта реалізації Мінських угод не закінчена, позиції сторін серйозно відрізняються.

У Варшаві назвали сквер на честь відомого українского поета

Рада міста Варшави проголосувала за надання імені Василя Стуса скверу в центрі польської столиці. Сквер розташовано на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія. В обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, читаємо, що він є “українським поетом і опозиційним діячем”, а також “полонофілом і речником польсько-українського поєднання”. Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса міститься Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).

Міністр закордонних справ Литви відвідав Авдіївку. ФОТО

Пан Лінас весною 2016-го був у Широкині, сьогодні ж разом із колегами побачив зруйновані будинки, обстріляну школу №2, де працював пункт гуманітарноі допомоги і де загинув представник ДНС, побував на пунктах обігріву й на Авдіївському коксохімічному заводі. Також із міністром були литовські волонтери й представники неурядових організацій, які надають велику гуманітарну допомогу Україні й Донбасові. Міністр Лінкявічус налаштований розповісти все, що він побачив, своїм колегам – міністрам закордонних справ країн-членів ЄС. Ці свідчення, ця інформація з перших вуст є безцінною в дискусіі щодо санкцій проти РФ.

Чому потрібно шукати власне українські назви

Професор Олександр Пономарів

Читачку непокоїть засилля в українських засобах масової інформації помилкових висловів, а також англійських слів. Замість багатьох уживаних у пресі англіцизмів можна використовувати українські слова, й тут читачка наводить цілу низку прикладів. Не всі вони можуть бути повноцінними замінниками, але, скажімо, замість арт-директор справді краще казати мистецький директор, замість дистриб’ютор – розподілювач, замість контент – зміст, замість айдентика – тотожність. Потрібно шукати й знаходити власне українські назви, можливо, створювати нові, а не бгати в мову все чуже без критичного ставлення.

“Велосипедом на роботу”. Кияни показали, що на роботу можна діставатися й у такий спосіб. ФОТО

Учасники зустрілися о 8:00 біля Лядських воріт на Майдані Незалежності й, поспілкувавшись, вирушили на роботу на двоколісному транспорті. “Ми переконалися, що клімат не є перешкодою для їзди на велосипеді в Києві протягом усього року. Щоб велосипед став зручним і безпечним для всіх транспортом, потрібні три прості речі: не паркувати авто на узбіччі, будувати велоінфраструктуру і чистити дороги взимку. Враховувати рух на велосипеді необхідно навіть під час ремонту вулиць, але Київавтодор цього не робить”, – заявили в Асоціації велосипедистів Києва, яка запросила жителів міста приєднатися до всесвітньої акції.

Источник