“Це битва імен, а не художніх творів”
Вівторок, 07 лютого 2017
05:30
“Це битва імен, а не художніх творів”
Автор: ФОТО З САЙТА www.volynnews.com
Гурт стародавньої музики ”Хорея козацька” виступає в Луцькому художньому музеї. Лідера колективу Тараса Компаніченка (стоїть) цьогоріч висунули на Шевченківську премію
Комітет Шевченківської премії назвав цьогорічних претендентів. Нагородять митців у чотирьох номінаціях.
— У “Музичному мистецтві” на премію висунули сестер Тельнюк. Їхня концертна програма “Наш Шевченко” по-новому відкрила Україні і світові постать Кобзаря. Співачки написали музику для симфонічного оркестру до дванадцяти його віршів. Інший номінант “Хорея козацька” — винятковий фольклорний колектив. Із лідером, кобзарем і лірником Тарасом Компаніченком роблять стародавню українську музику цікавою сучасному слухачеві, — каже видавець Дмитро Капранов, 49 років.
Ще одним претендентом у “Музичному мистецтві” стала композитор 48-річна Богдана Фроляк.
— Її академічні твори сучасні, ліричні. Музика Богдани Фроляк не абстрактна, а зрозуміла, — каже музикознавець Олена Супрун.
На премію з літератури претендують шість авторів.
Це поет Іван Малкович, 55 років, зі збіркою вибраного “Подорожник з новими віршами”. Львівський поет і перекладач Андрій Содомора з книжкою “Поезія. Проза”. Публіцист Віталій Портников у збірках статей “Богородиця у синагозі” та “Тюрма для янголів” осмислює історію України й теперішню політичну ситуацію. “Охоронителі діви” Василя Портяка — це новели про Українську повстанську армію. У “Книзі змін” тележурналіст Андрій Цаплієнко надрукував оповідання, написані в зоні АТО. Український письменник зі Словаччини Іван Яцканин у збірці повістей “Пора вузеньких вулиць” розповідає про життя своїх земляків після Другої світової, боротьбу з радянським режимом.
— Дивує рішення комітету про об’єднання номінацій “Література” й “Публіцистика і журналістика”. На розгляд членів журі потрібно подавати книжку, видану впродовж останніх двох років. Але оскільки Шевченківська премія, на противагу Нобелівській, — це битва імен, а не художніх творів, усі подають краще з написаного у вигляді збірок. Цю нагороду присуджують “за вислугу років”, внесок у культуру. З переліку імен Іван Малкович більше за інших заслуговує на премію. Це геніальний поет нашого часу. В його доробку однаково цікаві та глибокі твори для дорослих і для дітей. Ніжні, зболені поневіряннями народу, — каже письменник Михайло Бриних, 42 роки.
У “Кіномистецтві” змагатимуться Степан Коваль, 51 рік, з анімаційним серіалом “Моя країна — Україна” та Вікторія Трофименко, 36 років, із фільмом “Брати. Остання сповідь”.
— 2002 року мультфільм Степана Коваля “Йшов трамвай дев’ятий номер” переміг на Берлінському кінофестивалі. Його пластиліновий серіал “Моя країна — Україна” має 26 епізодів по 3 хвилини. Знімали чотири роки. Мультфільм розповідає про українські міста й села, якими подорожують головні герої — Сашко Лірник та Кіт.
“Брати. Остання сповідь” — найкращий художній фільм за роки незалежності. Сценарій режисерці Вікторії Трофименко відредагував продюсер музичного гурту “Перкалаба” Олег “Мох” Гнатів. Він родом з Івано-Франківська. Наполовину гуцул. Поправив діалоги. Вийшла органічна адаптація роману “Джмелиний мед” шведського письменника Торгні Лінгрена. Перенесли дію з північної Швеції в українські Карпати, — розповідає кінознавець Ярослав Підгора-Гвядзовський, 42 роки.
У номінації “Візуальні мистецтва” на нагороду претендує київський художник 75-річний Олександр Дубовик із живописним проектом “Архів застережень”. Також — серія дерев’яних скульптур “Лінія” Миколи Малишка, 78 років.
— Ці художники-шістдесятники в радянський період були в опозиції до офіційного мистецтва. Олександр Дубовик працює в абстрактному живописі. Коли починав, таке мистецтво не визнавали. Не мав жодної публічної виставки. Створював монументальні роботи, але класифікувалися вони як орнамент. Були найменш оплачувані, — розповідає мистецтвознавець 32-річна Ольга Балашова. — Микола Малишко — теж невизнаний за СРСР скульптор. Його роботи 1970-х були надто зухвалі. Дубовик і Малишко орієнтувалися на відомих абстракціоністів. Взірцем для наслідування слугували чорно-білі репродукції з іноземних журналів. Переробляли їх на свій манер і творили власний стиль. Сучасне мистецтво пішло далі. Вони, в силу свого віку, продовжують рухатись у звичному напрямку. Номінація на премію — запізніла вдячність живим класикам.
Лауреатів Шевченківської премії назвуть 20 лютого. Нагородження відбудеться в день народження Тараса Шевченка — 9 березня. Розмір грошової премії щороку встановлює указом президент. Торік це було 192 тис. грн.
Похожие записи
Об авторе
