“Повернувся з АТО без обручки. Подав на розлучення”
Пʼятниця, 13 січня 2017
05:10
“Повернувся з АТО без обручки. Подав на розлучення”
Автор: Володимир Казаневський
“Живемо удвох із донькою Людмилою. Підтримки немає звідки чекати, — розповідає в листі черкащанка Галина, 48 років. — Донька незаміжня. Який би хлопчина не зустрічався з нею, погуляють трохи й розбігаються. Працює в Києві на підприємця. Часто хворіє. У мене теж проблеми зі здоров’ям. На роботі начальник ображає, платить мало. Вдома всі сусіди нам завидують, бо тримаю порядок кругом”.
Вкладає в конверт фото з донькою, зроблене 2014 року. Обоє синьоокі. У матері коротке каштанове волосся. Донька світло-русява. Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура.
— Донька скоро приїде додому не сама. На роботі познайомиться з чоловіком, із яким судилося розділити долю. Пропонуватиме вам їхати до Києва на роботу. Та ви не наважитеся залишити будинок. Зятя полюбите, як рідного сина. Бачу позитивні зміни й у вашому особистому житті. Вами цікавиться старший на кілька років чоловік. Знайомі з ним давно.
“Доньку Світлану покинув чоловік. Вони вісім років прожили у шлюбі, — пише 56-річна Діана Григорівна з Полтави. — Зять Богдан 2015-го поїхав в АТО. Дружина чекала його більш як рік. А він там знюхався з місцевою дівчиною. Повернувся з АТО без обручки. Подав на розлучення. Мовляв, стосунки дійшли до логічного кінця. Поїхав у Луганську область до коханки”.
Біоенергетик дістає з конверту фото Богдана та Світлани. Вони стоять на березі моря. Тримають жовтого пітона.
— Разом не будуть. До кінця року зустрічатимуться в суді й ділитимуть придбану у шлюбі квартиру. Дівчина, з якою живе зять, вагітна. Навесні Богдан стане батьком. Донька не залишиться сама. Не відмовляйте її від ідеї вирушити на роботу за кордон. Оформлення документів займе багато часу. Але дорогою зустріне свою пару.
“Синові Олександру 24 роки, — розповідає в листі Тетяна з Чернігівської області. — Привів додому жінку, яка на 17 років старша за нього. У неї є двоє дітей від попередніх шлюбів. Я в шоці. Він каже, любить її та хоче разом жити. Не можу в це повірити. Можливо, вона його чимось причарувала? Чи це доля така?”
— Ваші страхи марні. Поживуть кілька місяців у цивільному шлюбі й розійдуться. Олександр покохає іншу жінку. Не обирайте пару замість сина. Якщо залишиться холостяком, усе життя шкодуватимете, що стали на його шляху. Житиме у щасливому шлюбі. Матиме двох дітей.
“35 років працюю на одній роботі, — пише Катерина Іванівна з Київщини. — Була всім задоволена. Старанно виконувала обов’язки. У вересні прийшов на роботу новий керівник і почав мене виживати. Щодня йому все не так. Навіть колег налаштовує проти мене. З’явилися проблеми зі здоров’ям. Болить серце, високий тиск”.
— Поговоріть із керівником відверто. З’ясуйте, що не влаштовує його у вашій роботі. Може, варто приступити до виконання інших обов’язків або змінити графік. Боїтеся втратити роботу через вік. Але годі накручувати себе й морити здогадками. Робота, що приносить неприємності, рано чи пізно позначиться на здоров’ї. Не бійтеся змін. Вони підуть вам на користь. Поцікавтеся у знайомих, чи немає для вас іншої посади.
“У моїх дітей сталася біда, — розпочинає лист Ніна Михайлівна з Київщини. — У серпні 2013 року донька Тетяна із зятем Федором поїхали заправити машину в райцентр. У них стара “Лада”. Коли виїжджали із заправки, в їхнє авто врізався скутер. Водій був п’яний і без шолома. Його друзі пізніше розповідали, що того дня вони випили по 3 літри пива. Чоловік упав і вдарився головою об асфальт. Ми довго оплачували його лікування. Зять їхав за кермом тверезий. Але на суді йому дали два роки умовно. Позичили у знайомих 2 тисячі доларів. Тоді це було 16 тисяч гривень, а тепер віддавати треба понад 50. Частину боргів сплатили. Майже рік минув, як із зятя зняли термін. Але дружина потерпілого не заспокоюється. Знову подала в суд, дала хабара судді. Федору присудили виплатити 70 тисяч гривень водію скутера. За рішенням суду в зятя забиратимуть півзарплати. Хоча раніше йшлося про 20 відсотків. Не знаю, як тепер жити дітям. У них ще донька у педагогічному навчається”.
— Ніякі відшкодування зятю платити не треба. Нехай подає апеляцію. Доб’ється того, що це рішення суду визнають недійсним. Доведеться витратитися на адвокатів. Але правда буде на вашому боці. Дружина потерпілого буде всіляко дошкуляти. Але у їхній сім’ї протягом року відбудуться раптові зміни. Вони змусять її забути про суд і дати задній хід. Не опускайте руки.
“Син був одружений, але розлучився. Має дітей від того шлюбу, — пише Юрій із Хмельницької області. — Але діти живуть далеко від нього. Нам з дружиною скоро виповниться по 80 років. Хвилюємося, чи знайде син собі нову дружину та які зміни чекають його на роботі”.
— Не тисніть на сина. Йому подобається холостякувати. З дітьми підтримуватиме зв’язок телефоном. Матиме стосунки з жінкою із сусіднього села. Та вішати на себе сімейні обов’язки не поспішає. Безтурботне життя поки що йому більше до смаку. На роботі чекає підвищення. Але восени з’явиться бажання звільнитися та шукати справу до душі.
Похожие записи
Об авторе
