Чи можливо повернути довіру до інститутів влади? Простий рецепт на прикладі “Привату”

Отже, всі економісти вже прокоментували націоналізацію “ПриватБанку”?  Я не фінансовий аналітик, тож додам кілька слів трошки про інше. Про репутацію та довіру.

Чому “ПриватБанк” мав найбільшу кількість клієнтів? Бо банк мав репутацію найбільшого, стабільного, технологічного та зручного партнеру. Комерційного. У цьому випадку це важливо.

Ви ніколи не замислювалися, чому влада, маючи всі вагомі важелі, до сьогодні не створила хоча б подібного банку? Все просто – рівень довіри до державних установ – дуже низький. Навіть серед політичної еліти, яка переважно тримає готівку під подушкою, а не в державному банку.

Читайте також: Машина реформ запрацювала у зворотному напрямі. ГПУ хочуть перетворити на “преторіанську гвардію”

Тобто людина, яка мала гроші, відчувала, що комерційний “ПриватБанк” більш надійний партнер, аніж, скажімо, державний “ОщадБанк”. Розумієте? Я довірю свої кошти бізнесмену Коломойському, а не державі. Тобто, ризик бути обдуреним у другому випадку для клієнта виявлявся більшим, аніж у випадку з “Приватом”.

Ось це і є репутація, яка будувалась роками. І яку зруйнували цілеспрямованими інформаційними атаками протягом, здається, двох останніх років.

Що далі? Моє припущення – “ПриватБанку” не буде. Клієнти, які раніше не довіряли державі свої кошти, знайдуть інші, комерційні банки.
А, можливо, зовсім скоро з’явиться новий “Приват”. Комерційний. Тих же власників і з тими ж технологіями та спеціалістами.

Довіра власних коштів банку – це тонка матерія. Ніякої примусовості (як у випадку з націоналізацією) тут не має бути! Тільки репутація та довіра.

Читайте також: Про Приват. Жорстко й без паніки

І, знаєте, останні кроки “Ощадбанку” були досить ефективні у побудові цієї репутації. Проте, недовіра до інститутів влади дуже велика. І сам “Ощадбанк” її ніколи не подолає.

Хочете рецепт, як повернути довіру до інститутів влади? Все просто – стабільність, розвиток, прозорість, чесність, безпека. Протягом тривалого часу.

Источник