Петро Чайковський дозволяв акторам грати хто як може і пригощав цукерками
Неділя, 18 грудня 2016
09:00
Петро Чайковський дозволяв акторам грати хто як може і пригощав цукерками
“Образи ці не радують мене, не викликають натхнення, а лякають, жахають і переслідують наяву і уві сні. Відчуваю повну неспроможність відтворити музично “Цукеркове царство”, – писав про роботу над другим актом балету “Лускунчик” композитор Петро Чайковський.
18 грудня 1892 року у Санкт-Петербурзі, тодішній столиці Російської імперії, відбулась прем’єра балету Петра Чайковського “Лускунчик”. Постановку Льва Іванова на лібрето Маріуса Петіпа показали в Маріїнському театрі.
Автор: http://cameralabs.org/
Класик російської музики Петро Чайковський походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, у ранзі козацького сотника брав участь у битві під Полтавою. Його син Петро народився на Полтавщині. Навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу “Очі чорні”.
В основі сюжету “Лускунчика” — казка німецького письменника Ернста Амадея Гофмана “Лускунчик і мишачий король”. 1844-го французькою її переклав Олександр Дюма. По суті, створив свою версію. Цей варіант знайшов директор російських імператорських театрів Іван Всеволозький. Він ретельно переглядав багато матеріалів, які можна було б використати для постановки. Історія дівчинки і ляльки-лускунчика зацікавила його.
Автор: http://cameralabs.org/
“Коли ми вже вивчили танці галоп і гросфатер, нам роздали дитячі музичні іграшки — труби, свисщики, “зозульки”. Сказали за командою грати на інструментах. Нічого не виходило, скільки ми не тренувались. На одній з репетицій сидів одягнений у світлий костюм чоловік. Вони жваво обговорювали дію на сцені. Після незадовільної репетиції, нам дозволили грати, хто як може. Потім ми дізнались – пан у костюмі — композитор Чайковський. Після прем’єри він усім акторам надіслав велику коробку цукерок”, – згадував 1940-го учасник першої постановки “Лускунчика”, режисер балету ленінградського театру імені Кірова Іван Іванов.
18 грудня 1892 року разом з “Лускунчиком” в “маріїнці” також вперше показали інший великий твір Петра Чайковського – оперу “Іоланта”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Київській опереті намагались українізувати російську армію
“Лускунчик” вважають російською класикою, хоча, на відміну від інших балетів композитора – “Лебединого озера” й “Сплячої красуні”, він не має канонічної хореографії. Перша постановка Іванова на сцені Маріїнського театру не збереглася.
Автор: http://cameralabs.org/
У різних редакціях імена головної героїні – Марі або Клара. В оригінальному творі Гофмана її звуть Маріхен. Марі – ім’я з французького перекладу казки. А Клара – це улюблена лялька дівчинки.
У Росії з початком Першої світової балет русифікувався. Головна героїня стала Машею. Її брат Фріц – Мішею. Але у деяких постановках Фріц залишився неперейменованим, оскільки він – символ чужого Заходу. В 1914 році росіяни змінили німецькомовну назву своєї столиці Санкт-Петербург на слов’янське Петроград. За радянської влади свято Різдва в балеті “Лускунчик” замінили на Новий рік.
Похожие записи
Об авторе
