Дзвони Михайлівського монастиря урятували євромайданівців

Пʼятниця, 09 грудня 2016
09:00

Культура

Дзвони Михайлівського монастиря урятували євромайданівців

 
Коментувати
Роздрукувати

О третій ночі 11 грудня 2013 року вперше за 800 років дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря били у набат. Завдяки піднятій тривозі на площу вийшли кияни, чим завадили “Беркутівцям” зачистити Євромайдан.

Указ, у якому відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря визнана загальнодержавним пріоритетом, вийшов 9 грудня 1995 року за підписом Леоніда Кучми. Першою звели дзвіницю. Через три роки після виходу указу на День Києва 1998 року відкрили весь комплекс .

“Відновні роботи велися і вдень і вночі, так поспішали. Поки археологи досліджували залишки собору, поруч будували дзвіницю”, – згадує Наталія Селівачова, завідуюча Музею історії монастиря.

На місці храму були язичницькі капища, пізніше дерев’яні церкви. Перша назва Михайлівського монастиря – Дмитрівський, бо він був заснований у 1060-х роках князем Ізяславом, християнське ім’я якого Дмитрій. Пізніше за часів Святополка, онука Ярослава Мудрого, був збудований Михайлівський собор (1108-1113 роки). Назва поширилась на весь монастир. Оскільки це був перший у Київській Русі храм із позолоченими маківками, приєдналося слово Золотоверхий.

Мозаїка собора ХІІ ст.

Архістартиг Михаїл вважався покровителем полководців та воїнів. До монгольської навали на Русі було збудовано близько п’ятнадцяти Михайлівських храмів.

У XVI ст. він один з найбільших та найбагатших монастирів, а з початку XVII ст. тут розташувалася резиденція православної Київської митрополії. Після Переяславської ради за вказівкою Богдана Хмельницького на хресті середньої головної бані встановили золотого двоголового орла у пам’ять “повернення Києва до Росії”.

У 1934 році радянська влада вирішила побудувати на місці монастиря гігантський урядовий комплекс з фігурою Леніна, заввишки 75 м. Наукова комісія винесла рішення, що Михайлівський Золотоверхий не має історичного значення. Проти виступили: історик Федір Ернст, мистецтвознавець Іпполит Моргілевський та археолог Микола Макаренко. Їх арештували та розстріляли.

На свято Маковея 1937 року собор підірвали. Для цього використали 2500 зарядів амоналу. Загалом після переносу столиці України із Харкова у Києві було зруйновано 30 храмів.

Помпезний урядовий комплекс так і не був втілений у життя і на місці монастиря до 1990-х років був пустир.

Румовища собору Михайлівського золотоверхого монастиря після підриву 14 серпня 1937 року

На дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору є клавішно-дзвоновий інструмент – карильон. На ньому можна виконувати мелодії різної складності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київські музеї працюватимуть безкоштовно

Источник