Як в Ялті Рузвельт, Сталін і Черчилль вирішували майбутнє світу
Четвер, 04 лютого 2016
10:30
Як в Ялті Рузвельт, Сталін і Черчилль вирішували майбутнє світу
4 лютого 1945-й в Ялті розпочала свою роботу Кримська конференція. Мирну конференцію очолювали глави держав Великої трійки – СРСР, США та Великобританії. Основні питання, які тут підіймалися – вирішення долі повоєнного світу.
Її результати досі обговорюються дослідниками, оскільки мали неоднозначний характер.
Перш за все увага була зосереджена на тісній координації союзників, заради остаточного розгрому Третього Райху.
Стрімкий рух Червоної Армії після Сталінграду, по суті, вже дав відповідь на питання про переможця, який першим дійде до Берліна, тому в , будь-якому разі із позицією Радянського Союзу необхідно було рахуватися.Американські дипломати відверто говорили, що скоріше “росіяни опиняться на Рейні”, ніж “американці та англійці вийдуть на Одер”.
США та Велика Британія запропонували заздалегідь визначити точні кордони окупаційних зон союзників у Німеччині. Політики вирішили створити три окупаційні зони: радянську, американську та британську. Пізніше навіть створили спеціальну комісію по узгодженню політики, яка перебувала в Берліні – Центральна контрольна комісія.
Політику повоєнного бачення Німеччини можна охарактеризувати трьома “де”: демілітаризація, денацифікація та демократизація.
Звісно, не оминули лідери і питання про репарації (відшкодування збитків Німеччиною).Сума збитків окремих держав становила: США — 1,3 млрд. дол., Англії — 6,4 млрд. дол., Франції — понад 21,1 млрд. дол. Пряма шкода Радянському Союзу — понад 128 млрд. дол. В Радянському Союзі німецькі війська знищили ЗО % його національного багатства.
Треба зауважити, що радянська й американська сторони погодилися в Ялті значно знизити суму репарацій. По-перше, вони розуміли , що повоєнна Німеччина не в змозі відшкодувати усі суми, а по-друге, надаючи Німеччині додаткові кошти на відбудову господарства виникла і “третя сила” у світі – Європа. Але це згодом…
Тут, у Ялті, сторони постановили скликати міжнародну конференцію для створення ООН 25 квітня 1945 року. Це було обов’язковим кроком для повоєнного облаштування світу, так як Ліга Націй, попередня міжнародна організація, що мала б забезпечувати мир, не впоралася зі своїми задачами.
Звісно, при обговоренні цього питання спалахнула гостра дискусія. Радянська делегація наполягала на одноголосності (“право вето”) і єдності рішень великих держав — постійних членів Ради Безпеки, щоб не протиставляти одні великі держави іншим. Делегації США й Англії загалом не заперечували п “права вето”, але бачили в ньому потенційну загрозу своїм інтересам.
Хоча, і досі щодо діяльності ООН виникають претензії, однак вона цілком справляється зі своєю першочерговою задачею – не допустити Третю світову війну.
Розглядаючи долю регіону Східної Європи, США та Велика Британія дали мовчазну згоду щодо апетитів Радянського Союзу встановити тут комуністичні режими.
Перемогою Ялтинської конференції, безумовно, було об’єднання інтересів передових країн щодо мирного облаштування світу, великим досягненням є створення ООН. Втім, в той же час закладались підвалини для нової війни – Холодної. Поділивши Європу на комуністичну (Центрально-Східний регіон) та капіталістичний Західний.
Тума Віолета
Похожие записи
Об авторе
