Мирослава Ґонґадзе: У Конгресі підготували стратегію боротьби з проросійською політикою Трампа

Вівторок, 29 листопада 2016
12:41

Політика

Мирослава Ґонґадзе: У Конгресі підготували стратегію боротьби з проросійською політикою Трампа

 
Коментувати
Роздрукувати

Після перемоги кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа на президентських виборах у США українські експерти пояснили, що варто придивитися до ключових призначень у його адміністрації. Адже саме вся президентська рать буде впроваджувати нову зовнішню політику Америки.

Під час кампанії Трамп обіцяв покращити відносини з Москвою. Тож, що можуть означати для України майбутні призначення у Вашингтоні, Gazeta.ua розповіла керівник української служби “Голосу Америки” Мирослава Ґонґадзе.

Що для України можуть означати ключові призначення в адміністрації Трампа?

– Перші заяви та дії новообраного президента США говорять, що він намагається знайти компроміс і балансувати між різними силами у своїй команді. Після декількох його ключових призначень можна зробити перші прогнози, якою буде зовнішня політика адміністрації Трампа.

Одне з них – призначення генерала Майкла Флінна радником із національної безпеки. Відставний генерал-лейтенант армії США Флінн раніше очолював Розвідувальне управління Міністерства оборони. Він консультував Трампа під час передвиборної кампанії і не раз виголошував промови на його підтримку. Зокрема, в емоційній промові на національному з’їзді Республіканської партії Флінн заявляв, що Вашингтону слід тісніше співпрацювати із Москвою.

Автор: Дмитро Савчук

Мирослава Гонгадзе, 44 роки – телеведуча, журналіст, юрист. Після загибелі чоловіка, українського журналіста Георгія Гонгадзе, отримала політичний притулок у США і з 2001 року разом із дітьми оселилася в передмісті Вашингтона. Працювала вашингтонським кореспондентом “Радіо Свобода” та дослідником в Університеті Джорджа Вашингтона, Національному фонді за демократію. З 2004 року — продюсером та телеведучою української редакції “Голосу Америки”, яку очолила у 2015 році.

Минулого року Флінн у Москві разом із Путіним та іншими чиновниками був на святі телеканала Russia Today (російська телевізійна пропагандистська компанія, орієнтована на закордонну аудиторію, фінансована урядом РФ, веде мовлення англійською, арабською, іспанською, російською та німецькою, – ред.). Навіть сидів за одним столом із президентом Росії. Пізніше Флінн пояснив, що йому заплатили за участь у заході, проте спростував, що допомагає російській пропаганді. Він заявив, що використав поїздку, щоб тиснути на Путіна, аби той поводився відповідальніше у міжнародних справах. Водночас тепле ставлення Флінна до Росії турбує експертів із нацбезпеки.

Ще одне важливе для України призначення – посол США в ООН. На цю посаду Трамп обрав губернатора Південної Кароліни, Ніккі Гейлі. Ця жінка індійського походження не має досвіду в міжнародній політиці. Важко сказати, якою буде її позиція. Перші прогнози можна буде зробити, коли будуть слухання в Конгресі (парламент США. – ред.) щодо затвердження її на цій посаді.

Які ймовірні призначення для України позитивні?

– Пентагон – важливий для України напрямок. На найвищу посаду в цьому відомстві претендує колишній глава Центрального розвідувального управління генерал Девід Петреус. Він залишив посаду глави ЦРУ 2012 року, коли стало відомо про його позашлюбний роман із автором його біографії Полою Бродвелл. Петреус впродовж останніх двох років систематично закликав адміністрацію президента США Барака Обами посилити допомогу Україні. Зокрема, надати українському війську портативні протитанкові комплекси, додаткові протибатарейні радари, сучасні безпілотники та захищені системи зв’язку й управління.

Серед інших кандидатів на посаду очільника Пентагону – генерали Джеймс Маттіс, Джек Кін, колишній сенатор Джим Талент, а також колишній радник з національної безпеки Стівен Гадлі.

Важливо, що досі залишається відкритим питання, хто очолить Державний департамент (МЗС Сполучених Штатів Америки. – ред.), який має дуже важливе значення в формуванні зовнішньої політики Америки.

Як може змінитися ставлення Вашингтона до антиросійських санкцій, летальної зброї для України, фінансової допомоги Києву та тиску на українську владу щодо продовження реформ?

– На першому етапі особливих змін не буде. У Конгресі існує міцна двопартійна підтримка України. За останні два роки там ухвалено низку важливих документів щодо підтримки України і скасовувати їх ніхто не буде. Питання фінансової допомоги теж вирішує Конгрес.

Водночас президент США має свої важелі впливу. Зокрема, у вирішенні питання, чи надавати зброю, а також щодо введення санкцій. І тут, гадаю, будуть торги з Росією. Є ризик, що якщо США припинять лобіювати Європу, підтримувати антиросійські санкції, то європейці теж можуть відступити від цієї політики.

Чи є загроза, що Трамп піде на таємну угоду з Путіним, щоб Росія безкарно діяла в Україні, або США визнають Крим російським в обмін на співпрацю в Сирії?

– Позиція Трампа відома. Він вважає, що добре мати плідні відносини з Росією. За останні дні він розмовляв із Путіним більше, ніж з будь-яким іншим лідером у світі. За його словами, було б добре, якби він і Путін могли порозумітися.

Водночас новий президент США в інтерв’ю New York Times відкинув використання терміну “перезавантаження” (політика президента Барака Обами щодо покращення відносин із Росією, започаткована 2009-го. – ред.). За словами Трампа, у нього є “дуже конкретні” та “потужні ідеї” щодо вирішення сирійської кризи. Як сказав новий президент, “нам потрібно покінчити із тим божевіллям, яке відбувається в Сирії”.

Сирія може стати розмінною монетою у відносинах США і Росії. Україна ж буде серйозним предметом для суперечки між Москвою і Вашингтоном, у якій вагомою буде також позиція Конгресу. Конгресмени одностайні в оцінці ситуації: Росія – агресор, а Крим – це Україна.

Як адміністрація Трампа буде співпрацювати з республіканським Конгресом у справах України?

– У Конгресі, якому належить прерогатива формулювати зовнішню політику США, існує міцна двопартійна проукраїнська більшість. Сенатори Джон Маккейн та Ліндсі Ґрем вже підготували стратегію боротьби з проросійською політикою Трампа, а сенатор Бен Кардін – законопроект про посилення санкцій проти Росії за її агресію в Україні, Сирії та кібератаки проти США.

Більшість претендентів на посади, які призначає президент, мають бути затверджені в Сенаті (верхня палата Конгресу. – ред.). І тут законодавці теж не мають наміру допустити призначення держсекретаря з симпатіями до Росії. Розуміння, навіть визнання того, що Росія є загрозою для національній безпеки Америки існує не лише серед законодавців, але також серед військових та розвідки США.

В адміністрації Обами справами України займався віце-президент Джозеф Байден. Хто має шанс перейняти цю роль у новій?

– Зараз брифінги з розвідувальною інформацією старанно відвідує новообраний віце-президент – стриманий і ретельний Майк Пенс. Це може бути сигналом, що куратором зовнішньої політики в адміністрації Трампа буде саме він. Пенс під час кампанії не раз визнавав загрозу Росії. Не думаю, що для України зараз зможе прийти хтось кращий, ніж Байден, у Вашингтоні. Він дуже глибоко розумів українські реалії, йому боліла Україна. Але маємо шанс отримати прихильників України в новообраному віце-президентові та держсекретареві.

Як зміниться позиція США в НАТО, щодо захисту партнерів по Альянсу у Східній Європі?

– Думаю, тут особливих змін не буде. Міжнародні угоди, тим паче зобов’язання США щодо НАТО, будуть дотримуватись. Водночас нова адміністрація може бути більш вимогливою до партнерів по Альянсу і наполягатиме, щоб ті виконували фінансові зобов’язання щодо витрат на оборону (члени НАТО зобов’язані витрачати 2% свого ВВП на оборону, із 28 країн Альянсу цю вимогу виконують лише п’ять – США, Греція, Польща, Естонія та Велика Британія, – ред.).

У прокремлівських ЗМІ з’явилися новини про призначення “скажених псів” у команді Трампа. Наскільки ймовірно, що захоплення в Росії обранням Трампа буде нетривалим і він не буде настільки шукати порозуміння з Москвою, як це випливало з його передвиборних заяв?

– Так, Росія, підтримуючи Трампа, могла прорахуватися. Кремль за останні роки звик поводитись, мов світовий хуліган, якому все дозволено. Трамп із його темпераментом може різко зреагувати на дії Кремля, які вважатиме неприпустимими, і розвернути свою політику щодо Росії на 180 градусів.

Кожна нова адміністрація в США на початках намагається дружити з Росією, але закінчується все традиційно – охолодженням відносин. У відносинах Трампа з Путіним теж може найти коса на камінь.

Источник