Катерина КУЛЬЧИЦЬКА: «Після отримання «безвізу» українцям треба серйозно замислюватися над тим, що їхня поведінка на кордоні може вплинути на всю країну»

Здається, протягом останніх років тільки ліниві не говорять про лібералізацію візового режиму України з країнами Європейського Союзу. Шлях до цієї миті пройдено немалий: зі змінами і обіцянками, реальними діями та популістичними закликами, новоствореними органами для боротьби з корупцією та одвічним запитанням — коли? Прогнозів чуємо вдосталь, але, певно, треба усвідомити, що отримання «безвізу» може бути як подарунком українцям за наполегливість, так і випробуванням. Що треба знати про безвізовий режим у інтерв’ю власному кореспонденту UAINFO розповіла аналітик Громадської організації «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька.

 — Президент України Петро Порошенко обіцяє, що Україна отримає безвізовий режим уже наприкінці листопада, що вказано на його офіційному сайті.

Як Ви оцінюєте ці обіцянки?

 — Ситуація дуже дивна. У своєму інтерв’ю Президент говорить конкретно, що на Саміті Україна  вже буде мати рішення Європейського Парламенту. Але заголовок повідомлення, про яке говорите, звучить так, що ми отримаємо безвізовий режим. Так от, Європейський Парламент — не остання інстанція. Правильно сказав П.Порошенко, що до Саміту «Україна — ЄС», приблизно до 24 листопада, ми очікуємо на позитивне голосування Європарламенту, але це не означає, що автоматично отримаємо безвізовий режим.

 — Поясніть, будь ласка…

 — Після рішення Європарламенту наступна сходинка — Рада ЄС, де засідають міністри країн-членів ЄС. Цей орган також має проголосувати за надання безвізового режиму Україні. Після схвалення цього рішення Радою ЄС, воно друкується в офіційному віснику і набуває чинності через 21 день після публікації.

Це означає, що якби  Європарламент підтримав надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС, а Рада ЄС проголосувала на наступний день, що дуже малоймовірно, за стандартною процедурою ми мали б чекати ще 21 день.

Нагадаю, є конкретні етапи затвердження безвізового режиму. Зараз ми знаходимося на етапі отримання мандату від Coreper —  Комітету постійних представників. Після цього тривають міжінституційні переговори, — тріалог, у якому беруть участь Європейська Комісія, Європарламент, Рада ЄС. І тільки потім відбувається голосування всього Європарламенту.

Ми дійсно маємо велику підтримку Європарламенту, як говорив у своєму інтерв’ю П.Порошенко. Більше того, ми навіть не відчуваємо якоїсь загрози, що щось піде не так. Але якщо погіршиться ситуація з електронним декларуванням, то у Ради ЄС виникнуть запитання до України. Це в свою чергу відтермінує довгоочікуване рішення. Швидше за все, в листопаді ми не отримаємо безвізовий режим, але матимемо його у 2017 році.

 — Говорите, можуть виникнути запитання у Ради ЄС, якщо погіршиться ситуація з електронним декларуванням. Чули нарікання народних депутатів, які не могли заповнити декларації через збої в системі, тощо…

 — У цій ситуації, насправді, не йдеться про технічне заповнення декларацій. Неправильно говорити: якщо у депутата не виходить заповнити декларацію, то Україні не бачити «безвізу».

Мова йде про законопроекти, спрямовані на обмеження е-декларування. Можливо, ви чули про різного роду ініціативи  переформатувати е-декларування, наприклад, залишити більшу кількість інформації конфіденційною. У Верховній Раді України, як і серед чиновників, не зацікавлені у настільки широкому форматі е-декларування. Якщо, уявімо, е-декларування не буде або ж воно матиме декларативний характер, що ймовірно, зважаючи на згадані ініціативи, для України це може обернутися невтішними результатами. Але разом із ЗМІ, громадянським суспільством ми постійно моніторимо цю ситуацію. Намагаємося говорити про виявлені проблеми вголос.

 — То надання безвізового режиму та електронне декларування в Україні — усе ж  взаємоповязані речі?

— Так. Електронне декларування було одним із завдань України у Плані дій з візової лібералізації. Ми отримали позитивний звіт про виконання цього Плану від Єврокомісії ще у квітні 2016 року. Хоча Україна запізнилася з виконанням цього обов’язку, станом на кінець жовтня ми маємо функціонуючий портал, на який вже завантажили свої декларації Президент, Прем’єр-міністр та депутати ВР. Наші міжнародні партнери та представники офіційних делегацій, які відвідували Україну, розглядають е-декларування як ключ боротьби з корупцією.

 — Очікується, що в листопаді цього року ЄС має узгодити механізм призупинення дії безвізового режиму для України, Грузії та Косова. У чому необхідність такого інструменту?

— Зараз ЄС знаходиться в дуже складній фазісвоєї історії. Міграційна криза мала значний вплив на країни-члени ЄС, у результаті чого все частіше поширюються євроскептичні настрої. Через це ЄС почав обережніше ставитися до ризиків підвищення міграційних потоків. Особливо в контексті надання безвізового режиму таким великим за кількістю населення країнам, як Україна, Грузія, Косово та Туреччина. Про останню, думаю, поки рано говорити. На порядку денному Грузія та Україна, які мають найбільші шанси на «безвіз».

Мільйони громадян цих країн отримають право подорожувати в ЄС без візових обмежень. Не секрет, що невелика частина українських громадян зловживають правилами перетину кордону та перебування в країнах ЄС, навіть за наявності візового режиму. Російські та праві пропагандистські ЗМІ всередині ЄС піднімають це питання і поширюють інформацію про загрозу нелегальної міграції з України, Грузії, Туреччини. Для виборців у країнах-членах ЄС це звучить дуже застережливо, бо вони вже зіткнулися з хвилею нелегальних мігрантів із Сирії, Еритреї тощо. Механізм призупинення безвізового режиму — це можливість заспокоїти громадян ЄС та тримати під контролем міграційні потоки з України, які можуть посилитися, наприклад, у  разі  розгортання військової агресії Російської Федерації та поглиблення економічної кризи.

— То це запобіжник для ЄС? Чи не є ця процедура принизливою?

— Так, своєрідний запобіжник. Я не вважаю  це приниженням,бо пропонований  механізм  не є окремою умовою для України. Він буде стосуватися всіх країн, що отримали або отримають безвізовий режим з ЄС, наприклад, Молдови, Боснії та Сербії.

Найголовніше, ЄС буде тримати під контролем не тільки міграційні потоки, а також прогрес розпочатих в Україні реформах. Якщо, наприклад, після надання безвізового режиму наша влада не стане закладати в бюджет 2018 року кошти на Антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань, то ЄС нагадає, що це було умовою надання Україні безвізового режиму. Відповідно, невиконання може стати причиною для відміни рішення про «безвіз». Це буде аргументом, який зможе вплинути на нашу владу.

Повторю, що механізм призупинення — не поганий, а навпаки — хороший інструмент для України. Він допоможе і ЄС, і нам.

 — Наскільки я розумію, основні механізми призупинення безвізового режиму вже готові?

— За документ також ще не проголосували в Європарламенті. Здається, нині він на етапі тріалогу. За нашими даними, спочатку розглядатимуть це питання, а потім —  питання безвізового режиму з Грузією  та Україною. Результати цього голосування мають бути для нас певним орієнтиром. На жаль, стало відомого, що голосування за механізм призупинення «безвізу» не внесено у програму листопадової сесії Європарламенту.

— Уявімо, усе ж проголосували. Україна отримала бажаний безвізовий режим. До чого треба бути готовим українцям, перетинаючи кордон країн ЄС?

— Перше, що потрібно, — це отримати  закордонний біометричний паспорт. Також, треба бути готовими до запитань на кордоні щодо мети вашої поїздки. Якщо це туризм, необхідно буде показати туристичний маршрут, зворотні квитки,  бронювання місця проживання чи інші документи, які підтверджують, що ви їдете не заради нелегального працевлаштування. Громадянам України треба зрозуміти, що безвізовий режим це хороший інструмент для законослухняних громадян і дуже поганий для тих, хто хоче нелегально працевлаштуватися. Його вводять задля зручності людей, котрі здійснюють короткострокові поїздки. «Безвіз» не означає перетин державного кордону без будь-яких запитань. До цього треба бути готовим.

У глобальному сенсі, чим більше українців прикордонники «завертатимуть» через невідповідність документів, відсутність підтвердження мети поїздки, або ж виявлятимуть як нелегальних мігрантів, тим більша вірогідність призупинення безвізового режиму для всієї країни.

ЄС кожного кварталу моніторить кількість відмов у в’їзді до країн-членів ЄС. Раніше цей показник для українців складав близько 32 тисяч у рік. Уявіть, що він збільшиться у 10-20 разів. За таких обставин «безвіз» для України можуть призупинити. Чи потрібно це Україні після стількох зусиль та очікування?  Після отримання «безвізу» українцям треба серйозно замислюватися над тим,  що їхня поведінка на кордоні може вплинути на всю країну.

— Тобто, це своєрідний тест для українців на порядність та дисциплінованість?

— На мою думку, так. Таким чином ми покажемо, на скільки взагалі вміємо дотримуватися правил гри.  Більша частина українців законно користується візовим режимом із ЄС. Тепер подивимося на те, як українці дотримуватимуться правил безвізового режиму. Від цього залежить ставлення до українців у світі, імідж країни.

— Як позначиться безвізовий режим на тих, хто  вже працює за кордоном або збирається?

— Вони будуть отримувати робочі візи. Для тих, хто хоче продовжувати працювати в країнах ЄС чи працевлаштовуватися, безвізового режиму не існує. Вони так само мають подавати в консульство необхідні документи і підтверджувати наявність робочого місця за кордоном.

— Виходить, що роль візових центрів зменшується…

— Так.  Тим паче, вони і не приймали ніякого рішення, не обробляли дані, не вносили їх у спеціальну базу даних. Візові центри співпрацюють з консульством як посередники. До того ж, не несуть ніякої відповідальності.

— Якщо оформлювати візу зараз, то можна йти прямо до консульства потрібної країни, оминаючи візовий центр?

 — Можете й так. Проте в консульствах набагато менша кількість місць у черзі для подання документів для отримання візи. Наприклад, вільне місце у черзі до консульства часто можна забронювати лише на місяць вперед. Візовий центр надає свої послуги саме тому, що консульство не може впоратися з великим потоком клієнтів.

— Що робити з діючою візою після введення безвізового режиму?

— Якщо віза діюча — вона буде чинна й надалі. Її не анулюють. 

Нещодавно у ЗМІ зявилася інформація з посиланням на міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера щодо застереження від розпаду ЄС. Доля ж ЄС під загрозою?

— Я б сказала, що розпад ЄС — занадто гучне формулювання. Пригадуєте, на початку нашої розмови говорила про наявність євроскептичних настроїв. Деякі громадяни країн-членів ЄС вважають, що перераховують забагато грошей у ЄС. Вони не розуміють, що ЄС несе достатньо позитивів і разом із цим вимагає ресурсів. Популізм у країнах Євросоюзу теж існує. І деякі партії використовують євроскептичні настрої та підсилюють їх.

Зверніть увагу на Велику Британію, у якої перед референдумом були настрої вийти якомога швидше із складу ЄС. Зараз британці говорять про поступовий вихід з обговоренням усіх умов до 2018 року. Це стало прикладом для багатьох країн. На жаль, люди можуть вірити популярним гаслам, не розуміючи сенсу питання, не заглиблюючись у його суть.

Я б не сказала, що справа йде до розпаду ЄС, але такі настрої існують. І це також великий виклик для ЄС. 

P.S. Про відсутність питання щодо голосування за механізм призупинення безвізового режиму в порядку денному Європарламенту на листопад цього року стало відомо в день виходу інтерв’ю. В окремому коментарі UAINFO К.Кульчицька пояснила, що за таких обставин можна стверджувати: в листопаді Україна не матиме позитивного рішення Європарламенту. «Так, ми маємо більше шансів отримати безвізовий режим з краєнами-членами ЄС у 2017 році», —  підкреслила вона. 

Источник