“Не бачу сенсу спати роками на підлозі на матраці”, – Олена Базулина розповіла, чому не хоче жити в Нью-Йорку
Пʼятниця, 21 жовтня 2016
14:51
“Не бачу сенсу спати роками на підлозі на матраці”, – Олена Базулина розповіла, чому не хоче жити в Нью-Йорку7
Олена Базулина рік прожила і Нью-Йорку в Сполучених Штатах Америки. Протягом цього часу писала про своє життя і роботу веб-дизайнера за кордоном у своєму блозі. Нещодавно вирішила повернутись у Київ. Написала про 8 причин свого повернення на Батьківщину.
1. Робота
Нью-Йорк ідеальний для роботи та кар’єри. До приїзду сюди я вже працювала і в офісі, і на фрілансі. За цей рік ще раз переконалася, що зовсім не офісна людина. Тому на вершині успіху я вирішила закінчити свою кар’єру веб-дизайнера. Працювати тільки заради грошей я не вмію. Досвід роботи тут – безцінний. Але коли кар’єра перестала бути пріоритетом, я знову вирішила, що більше немає сенсу сидіти в офісі, хоч навіть і в Нью-Йорку.
blog.elenabazu.com
2. Оренда
Я плачу половину своєї зарплати за кімнату в Брукліні. Так, можна мені порадити знайти більш високооплачувану роботу. Але тоді я захочу переїхати вже в нормальну квартиру, яка коштуватиме половину моєї нової зарплати. Знайти роботу подорожче і залишитися жити дешевше? В теорії так. Але не бачу в цьому сенсу. Спати роками на підлозі на матраці, щоб що? Щоб у фейсбуку понтуватися, що я живу в Нью-Йорку?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Думав, німці не беруть хабарів. А мусив дати 25 марок”
3. Медицина
Для мене медицина тут закрита. Я маю є страховку, але вона не покриває 100% витрат. Консультація лікаря коштує $200, я вже мовчу про вартість якогось лікування, або невеликої операції. Щоб поставити пломбу, сходити на шліфування, видалити кісту, зробити рентген або УЗД, зайвих сотень доларів я не маю. А ходити без обстежень не готова. Мої друзі їздять додому раз на півроку, там бігають до лікарів і повертаються. Особисто для мене це не той рівень турботи про себе, до якого я звикла.
blog.elenabazu.com
4. Beauty сервіс
У Нью-Йорку немає гарного манікюру. Нема тієї якості, до якогоя звикла. Укладання волосся тут роблять лівою ногою в хіпстерських салонах. У найдешевших салонах догляд за тілом та обличчям коштує від $200. Я навіть жодного разу за рік не стриглася, тому що просто боюся. Про депіляцію, масажі й педикюр краще промовчу. І це не особисто моя проблема. Всі, з ким я розмовляла в США, одностайні в тому, що сервіс з догляду за собою тут дивної якості. Так, можна знайти російських дівчаток і їздити на Брайтон біч, але я не хочу.
blog.elenabazu.com
5. Друзі
Можна нескінченно довго мені доводити, що завести нових друзів легко, і я просто не намагаюся. У моїй ситуації все вийшло інакше. Я заводила нові знайомства з інстаграмерами, багато спілкувалася на своїх блогерних заходах, у мене є кілька хороших англомовних знайомих, але друзями я їх назвати не можу. У російську діаспору я не особливо рвалася, тому що дружити тільки тому, що ви розмовляєте однією мовою – сумнівне задоволення. Тут у мене є кілька друзів, з якими я бачуся раз на кілька місяців, і тільки з однією подругою спілкуюся постійно. Колись здавалося, що у мене в Києві два з половиною друга. Зараз, коли я дивлюся на питання збоку, мені зрозуміло, як багато людей на мене чекають, і як я за всіма сумую. Я повертаюся додому не тому, що Київ як такий робить мене щасливою, а тому, що там мої друзі та рідні.
6. Мова
Англійська для мене не рідна. Через це мені складно розуміти інтонації людини. Ми начебто спілкуємося, а я взагалі не розумію його почуття. Тим більше у всіх нас тут така англійська, як в школі – “вері вел дубовий тейбл”. Так, з роками стане краще і простіше, але якщо чесно у мене навіть немає бажання чекати і сподіватися, що одного дня я розумітиму емоції в розмові. Лише одного француза мені вдається розуміти з півфрази, з іншими складно, навіть через рік. Це моє, особисте, я знаю хлопців, яким абсолютно комфортно заводити нових англомовних друзів і тільки з ними спілкуватися.
7. Бекграунд
Теж моя особиста проблема. Через те, що тут зібралися люди з різних куточків світу, спілкуватися з ними в побуті я майже не можу. У нас немає ніякого спільного бекграунду, культури, дитинства, і кожне нове знайомство завжди перетворюється на співбесіду — а що ти, а як у вас, а як ти. Постійно одні і ті ж питання. Якщо ви не дивитеся місцеве ТБ і локальні шоу – “пиши пропало”, особливо в суспільстві корінних американців. Вони жартують, а ви як баран на нові ворота. Тому мені потрібно сильно інтегруватися, щоб почуватися комфортно.
8. Люди навколо
У всього є дві сторони і я говорю про своє особисте сприйняття. Спочатку мене захоплювало, що люди тут відкриті, легко йдуть на контакт, легко знайомляться. Але згодом я розумію, що просто не можу жити серед цих людей. Вони не погані, вони інші. В Нью-Йорку дуже різношерсне суспільство, і я в ньому почуваюся некомфортно.
blog.elenabazu.com
Олена родом із Києва. У Нью-Йорку рік пропрацювала в компанії “Your Majesty”.
Похожие записи
Об авторе
