Квартирні скандали НАБУ: від Лещенка до Заліщук
Пʼятниця, 21 жовтня 2016
13:16
Квартирні скандали НАБУ: від Лещенка до Заліщук
“Скандал навколо елітної квартири нардепа БПП Сергія Лещенка (вартістю то 7,5 млн, то 12 млн грн) отримав продовження. У вигляді аналогічного рішення НАБУ щодо елітної квартири іншого депутата – Світлани Заліщук, – пише політолог Андрій Миселюк у блозі на сайті Цензор.нет.
На відміну від ситуації навколо Лещенка (коли бюро впоралося за тиждень), процедура “перевірки” квартири Заліщук тривала в чотири рази довше. Однак результати в обох випадках ідентичні.
У четвер НАБУ відрапортувало, що не знайшло жодної корупції в купівлі квартири соратницею Лещенка у публічній антикорупційній активності. Але покартало її за неточності в деклараціях за 2014 і 2015 роки.
Після відмови розслідувати можливу корупцію в купівлі помешкання Сергієм Лещенком кількість критиків НАБУ значно збільшилася. Тепер вони знову звинувачують бюро у політичній вибірковості і “відбілюванні” близьких до нього депутатів.
Оскільки ні справу Лещенка, ні справу Заліщук НАБУ не внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Хоча законодавство вимагало зробити це протягом 24 годин.
По-друге, після внесення до ЄРДР бюро зобов’язане було провести розслідування, а не “перевірку” з подальшим перенаправленням її результатів до Нацагентства з протидії корупції. Такої процедури чинне законодавство не передбачає. А після розслідування – або суд, або закриття справи.
По-третє, “перевірка” з винесенням виправдувального вердикту виявилася дуже швидкою щодо квартири Лещенка. І просто швидкою, але з таким же результатом, – щодо житла Заліщук. Що виразно контрастує з іншими резонансними справами.
Наприклад, розслідування (а не “перевірка”) щодо житла прокурора сил АТО Костянтина Кулика та відповідності цього житла задекларованим доходам. Цю справу бюро безрезультатно розслідує з зими. Критики НАБУ зазначають, що там такі ж підстави, як у випадку з Лещенком-Заліщук.
Так само безрезультатно вже 11 місяців НАБУ працює над іншою гучною справою – екс-депутата Миколи Мартиненка. Розпочате відомством розслідування (причому за зверненням Сергія Лещенка) тут також буксує – Мартиненкові нічого пред’явити не змогли.
Або справа спійманого на хабарі $150 тис. скандального судді Чауса. Керівництво бюро заявляло, що все контролює. А після його втечі замість пошуку та затримання НАБУ лише час від часу висловлює надію. Спочатку на те, що Чаус ще в Україні, потім на те, що обмежений побутовими труднощами утікач сам повернеться на батьківщину до слідчих НАБУ.
Від тих, хто палко підтримував створення НАБУ і САП і покладав великі надії на їхню роботу, усе частіше чути розчарування. Причому зазначають, що ці органи дискредитували себе і в очах Заходу. Зокрема це висловлюють у непублічних оцінках роботи НАБУ і САП дипломати західних посольств, акредитованих в Україні.
Винятком є США. Американці ще не готові визнати, що профінансовані за рахунок американських платників податків українські антикорупційні відомства не такі, якими їх задумували. НАБУ і САП мали стати ефективними професійними органами в боротьбі з корупцією. Які тримаються осторонь центрів політичного впливу, неупереджено викривають топ-корупціонерів і демонструють високу результативність роботи. Тайм-аут з висловлюванням претензій тут триватиме ще кілька місяців – він пов’язаний із виборами у Штатах і формуванням адміністрації нового президента.
В Україні до відомств Ситника і Холодницкого лунають безліч питань. Наприклад, у недавньому експертному дослідженні зазначають, що НАБУ і САП ще не довели свою ефективність. Однією з головних причин такого становища називають “непрофесіоналізм їхнього керівництва і рядових співробітників, пов’язаний з відсутністю досвіду і з бажанням “попіаритися”.
А недолік професіоналізму, на думку низки відомих експертів, компенсується публічними скандалами і корпоративними війнами навколо НАБУ і САП. До цього переліку можна додати тепер і “поставлення на конвеєр” швидких виправдувальних рішень у справах близьких діячів-антикорупціонеров. Авторитету антикорупційним відомствам це вочевидь не додасть”.
Похожие записи
Об авторе
