Україна має бути готовою до масштабного конфлікту
Понеділок, 18 жовтня 2016
00:50
Україна має бути готовою до масштабного конфлікту
Автор: REUTERS
Український військовий із центру контролю за припиненням вогню стоїть у пункті спостереження в районі міста Золоте на Луганщині 9 жовтня 2016 року
Спроби Заходу замкнути війну в українських межах, примусивши офіційний Київ до негайного проведення виборів на Донбасі з відкритим державним кордоном, добряче псує нерви. Але приводів для відчаю тут не так багато, як здається.
Коли віце-президент США Джо Байден вимагає від України поступок, а президент Франції наполягає на першочерговому вирішенні політичних питань, це не означає, що вони раптом стали на бік Москви. Діють вони тільки в інтересах своїх держав. Просто на конкретному етапі вони збіглися з інтересами московітів.
Тож справа західних партнерів — гнути свою лінію, а нам — свою. Лавіруючи українським державним інтересом між їхніми.
Стосунки Європи з войовничою РФ, на наше щастя, не потеплішали й на градус. Це засвідчив минулий тиждень.
Франсуа Олланд відміряв кремлівському карлику добрячого публічного ляпаса, засумнівавшись напередодні офіційного візиту, чи зможе потиснути гостеві руку. Відмовившись при цьому супроводжувати його під час запланованих заходів. Розгніваний карлик вирішив не їхати. На закуску французький телеканал France24, що фінансується урядом, випустив сюжет про участь Московії у війні на Донбасі.
Принижений Путін націлився, було, на Німеччину — під приводом участі у нормандській четвірці. Але й звідти пролунав голос Анґели Меркель: приймемо лише за готовності до конструктивних рішень. Путін нашвидкуруч збив у кремлівському дворі трибунку і з неї сповістив: конструктивом має займатися Порошенко, а мене на Донбасі немає.
Немає на Донбасі — не буде й у Берліні.
У середу додав перцю Лондон. Там проаналізували погрози московітів знищувати “нерозпізнані об’єкти” над позиціями Асада й дозволили королівським повітряним силам збивати російські літаки в небі над Сирією. Якщо ті заважатимуть виконувати міжнародну місію. Британські “Торнадо” доозброїли ракетами класу “повітря-повітря”, які втричі швидші за звук і дозволяють збивати ворога, не викриваючи себе. Тобто саме так, як звик з іншими робити підполковник КДБ Путін.
На завершення тижня багатообіцяючу заяву зробив Джо Байден. Сполучені Штати не мають наміру пробачати замах на святая святих американської демократії — втручання у вибори президента країни. 7 жовтня Вашингтон офіційно звинуватив у цьому Москву. І от тепер фахівцям ЦРУ дано завдання підготувати кібератаки, які “занепокоять і скомпрометують” керівництво Кремля.
“Це станеться в момент, який ми виберемо, в обставинах, які дозволять отримати максимальний ефект”, — сказав віце-президент США.
Такі от розкрилися перспективи. Є з чого радіти, але й замислитися є над чим.
Білий дім не згорне антитерористичну місію під погрозами Кремля. Що буде, як московіти зіб’ють їхній бомбардувальник?
Британія підвісила під свої крила AIM-132. Чим відповість РФ, якщо ракета вцілить?
До берегів Сирії у середу пішов атомний ракетний крейсер “Петро Великий” і важкий авіаносець “Адмірал Кузнєцов” у супроводі бойових кораблів “Сєвєроморськ”, “Віце-адмірал Кулаков” і суден забезпечення. Як далеко готовий зайти Путін у демонстрації сили?
У світі запахло великою війною. Проте перейматися слід не лише її високою ймовірністю. Україна має наперед визначити свої місце і роль у масштабному конфлікті. І бути до них готовою.
Не виключено, що перший удар доведеться прийняти нам.
Похожие записи
Об авторе
