“Якщо не співати українською, то всьому прийде кобзон”

Вівторок, 11 жовтня 2016
10:10

Мова завтра

“Якщо не співати українською, то всьому прийде кобзон”

 
Коментувати
Роздрукувати

Вокаліст гурту “Антитіла” Тарас Тополя впевнений, що співати українською порівняно з іншими домінантними мовами – не вигідно. Проте, їхня група виконує пісні винятково рідною мовою і не збирається нічого змінювати. Про це Тарас написав у своєму блозі “Чому “Антитіла” не співають російською?” для “Україна молода”.

Пропонуємо переглянути найяскравіші тези музиканта.

“Чи важко “Антитілам” почати співати переважно російською чи англійською, як те радять у коментарях? І отримати увагу усього так званого СНД? Чесно – ні. Я вільно володію і пишу російською, гірше – англійською.

Чи збільшиться наша аудиторія після цього? – Так (як би то не злило “диванних” патріотів).

Чи відобразиться це позитивно на нашому прибутку? – Так.

Чи підвищаться бюджети нашого продакшну (кліпи, аудіо)? – Так.

Чи покращиться якість? – Так.

Так у чому ж сенс? Де фінансова вигода в українській мові пісень? А ніде! Нема.

Якщо розглядати музичний ринок, то співати українською порівняно з іншими домінантними мовами – не вигідно! Продакшн коштує для всіх мов однаково, а ринок – найменший, менше споживачів і вони дають низьку ліквідність продукту. Додайте несприятливий соціально-історичний шлейф і комплекс меншовартості, де українське (якщо воно не “зацінене” Москвою чи Європою (нішеві аутентичні фолкові виконавці) – сприймають як щось другосортне.

Чому ж тоді ми й далі співаємо українською?

А тому. Не треба розглядати то лише як ринок. Бо та ситуація, яка склалася сьогодні, не може продовжуватися завжди. Наше покоління повинно переломити (для початку) стереотип меншовартості, а згодом виховати культуру споживання свого, україномовного контенту. Не “другосортного”, а першокласного, свіжого, якісного! Іншого шансу може не бути. І я не драматизую.

Українська пісня – це стратегічний фундамент виживання і розвитку народу. Це – мова у нотах. Це елемент програмування людини для ідентифікації себе українцем.

І якщо кожен артист, котрий співає на території України, обиратиме між доларом та народною ідеєю, доллар… через пару поколінь ризикуємо втратити одну з важливих ознак народу, і почати відповідати російському визначенню “малороси”, “етнічна группа” з російським діалектом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донецька адміністрація заговорить українською

Саме тому ми в супереч усьому співаємо рідною мовою. Саме тому я ставлюся до усіх колег, які співають або жартують українською зі сцени з особливим трепетом.

Починаючи з ОЕ, Марічки Бурмаки, “Скрябіна”, ТНМК, Руслани, “Тартака”, ДР, “Бумбокс”, Kozak System, Наталки Карпи, Ірини Федишин, Ot Vinta, “МоторРола”, Наталії Бучинської, Сергія Притули і “Вар’ятів…, і закінчуючи відносно новими на сцені артистами Onuka, Mamarika, “Сальто Назад”, “Без Обмежень”, NAVI, Latex Fauna, Piano, “Вів’єн Морт”, “Фіолет”, “Один в Каное”, “Натоліч”, “Шоколадка”, Arlett, NaVsi100. Всі вони для мене не просто артисти, а стратегічно важливі функціонери.

Звичайно ж, більше ніж у зімпровізованому мною списку. В різних стилях, але на 90% українською.

Також очевидно, що без підтримки народу вся українська музика приречена. Я не закликаю вас робити то сліпо. Я впевнений, що за бажанням можна знайти собі україномовного виконавця, що прийдеться до смаку, послухати, купити квиток і прийти на концерт, придбати пісню в інтернеті або диск на заправці, і таким чином підтримати. Без насилля над собою.

Бо інакше всьому знову прийде повний кобзон”.

Источник