Особливості національного виховання, або дитинство по-німецьки

Вже більше, ніж рік я живу в Німеччині. Тут я народила свого сина – Ярему. Власне, саме народження дитини і стало причиною рішення нашої сім’ї переїхати за кордон. Але це тема зовсім іншої історії.

Проживши рік за межами України, я хочу поділитися своїми спостереженнями, які, на мою думку, характеризують особливості німецького виховання:

Підгузок до 3-х років – це нормально. Німецькі батьки абсолютно не страждають манією “моя дитина в рік має сама ходити на горщик”. І дитина в рік без підгузка – це радше величезний виняток, аніж правило. Німці вважають, що ходити на горщик потрібно вчити вже свідому дитину, яка розуміє чому її просять туди сідати і що вона має там робити. Амінь.

Пустушка, соска (чи як воно там правильно називається) – теж незле. Нерідко можна зустріти 3-х чи 4-х річну дитину у візочку з пустушкою в роті. І так, в 4 роки німці часто возять дітей у візочках.

Читайте также: “Как испортить ребенка”

Снеки та вода маст бі. Всі, всі всі!!! німці п’ють багато води. Діти теж п’ють багато. І кожен має свою пляшку. Те саме з перекусами. Ємність для снеків всюди беруть з собою. Під снеками я маю на увазі порізані шматками фрукти, овочі, бутерброди, батончики.

Читати цікаво. Читати німці люблять і цього ж вчать дітей. Про різноманітність дитячої літератури німецькою мовою я промовчу (але зізнаюся, що всі книжки свого сина я читаю з захопленням). В метро часто можна побачити як мама читає в голос для своїх дітей, поличка з дитячими книжками є в будь-якому гральному куточку для малюків, і навіть старші діти шкільного віку, повертаючись в громадському транспорті зі школи, читають книжки. І, о богі, ай лайк іт.

Самостійність з пісочниці. Дитячий майданчик – це місце для дитини. А місце мами – за чашкою кави. Для мам на дитячих майданчиках стоять столи, за ними батьки п’ють свою каву з термосів і їдять бутерброди, дитині ж дають свободу у грі. Ходити за чадом слід у слід, чи знімати його з кожної гірки не прийнято, бо ж як тоді дитина зрозуміє, що вона має покладатися лише сама на себе. Батьки ж просто спостерігають.

Для когось так правильно, а для когось ні, для когось це занадто, а для іншого – норма. Виховання дитини за кордоном однозначно впливає на дитину зокрема, але ж, так чи інакше, ви і ваша дитина – це тільки ви і дитина, тому саме ви вирішуєте чи прийнятно це у вашому випадку. І не має значення живете ви в Україні, чи в Німеччині.

Источник