Не тільки словом, але і справою
Четвер, 22 вересня 2016
17:24
Не тільки словом, але і справою
20 вересня 2016 року Верховна Рада ухвалила заяву про невизнання Україною легітимності виборів у Державну Думу Російської Федерації VII скликання, що відбулися 18 вересня 2016 року. Логіка даного рішення має цілком конкретний юридичний зміст. Як відомо, дані вибори проводилися за змішаною виборчою системою – 225 депутатів обиралися в одномандатних виборчих округах, і стільки ж – 225 – за списками, тобто в рамках голосування по т. зв. “федеральному виборчому округу”. При цьому Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, які визнані міжнародним співтовариством входять до складу України і тимчасово окупованими Росією, були включені в “федеральний виборчий округ”.
Крім того, на їхній території було утворено 4 одномандатних округи. Виходячи з цього, Верховна Рада абсолютно справедливо визнала незаконними вибори депутатів Держдуми РФ як по одномандатних кримським округах (4 людини), так і по федеральному виборчому округу” (225 осіб), оскільки останній включав в себе окуповані території. Тобто, більшість депутатів Державної Думи РФ (229 осіб), в обранні яких брали участь жителі окупованих Криму і Севастополя, не можуть бути визнані такими жодною країною світу, яка підтримує територіальну цілісність України.
Раніше аналогічні заяви були зроблені від імені Міністерства закордонних справ України та Президента України. Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за фактом дій, що порушують територіальну цілісність України.
Дуже добре, що наші державні органи, хоча б на рівні документів та заяв, які зайняли принципову позицію. Хоча, на мій погляд, цю позицію слід було озвучити ще в червні цього року, коли ці вибори були призначені. Тобто, близько трьох місяців втрачено нашою державою для того, щоб ще з початку літа знову поставити в міжнародному порядку денному кримське питання, організувати засудження на рівні ООН та інших міжнародних організацій окупаційної політики російської влади на півострові. Але, як-то кажуть, “краще пізно, ніж ніколи”.
Але найголовніше – за словами мають стояти справи.
По-перше. Серед фігурантів кримінального провадження за фактом порушення територіальної цілісності України у зв’язку з проведенням на окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя так званих “виборів у Державну Думу Російської Федерації VII скликання” повинні бути, в першу чергу, вищі посадові особи держави-окупанта – Президент РФ Володимир Путін, який підписав 17.06.2016 р. указ №291 про проведення цих виборів, Голова Центральної виборчої комісії РФ Памфілова, інші члени Центрвиборчкому Росії, не кажучи вже про членів усіх виборчих комісій усіх рівнів по виборах у Державну Думу, утворених на території Криму і Севастополя.
По-друге. Озвучена Президентом і МЗС України позиція заборони проведення голосування на території посольства і консульств РФ в Україні має мати своє продовження. Безумовно, громадяни РФ мають право відвідувати диппредставництва своєї країни в будь-який час, а працівники цих представництв мають право їх приймати, користуючись правом екстериторіальності посольств і консульств. АЛЕ: проведення виборів у Держдуму РФ (як вже зазначалось) на “федеральному виборчому округу”, що включає в себе окуповані території, є дія, однозначно спрямована на порушення територіальної цілісності України. Тобто несумісне зі статусом дипломата. Відповідно, керівники посольства і консульств Російської Федерації, відповідальні за організацію такої діяльності, а також працівники цих представництв, включені до складу відповідних “дільничних виборчих комісій”, мають бути негайно оголошені “персонами нон грата” і вислані за межі України.
По-третє. Участь громадян РФ, які перебувають на території України, в цих “виборах” – це, як мінімум, прояв нелояльності до країни перебування, як максимум – співучасть у вищезгаданих діях, спрямованих проти територіальної цілісності України. Навіть якщо хто-небудь з них через незнання взяв участь у голосуванні за “федеральному виборчому округу”, що включає в себе Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, які є частиною України. Незнання закону не звільняє від відповідальності, а відповідальність за такі дії повинна настати. Думається, Службі безпеки України не складе праці “вирахувати” персоналії хоча б частину з тих 369 громадян, які взяли участь у цьому голосуванні на території України. І, відповідно – вислати їх за межі нашої країни.
По-четверте. Керівництво України, Міністерство закордонних справ і будь-які наші делегації на міжнародних конференціях, самітах, форумах, зустрічах мають раз і назавжди зайняти однозначну принципову позицію, озвучену в Заяві Верховної Ради України від 20.09.2016 р., а саме – невизнання повноважень будь-якої офіційної “парламентської” делегації новообраної Державної Думи Російської Федерації VII скликання”, невизнання повноважень будь-яких обраних або призначених цим “парламентом” органів, включаючи Уряд РФ і її Прем’єр-міністра (коли це призначення відбудеться).
Я сподіваюся, що ці кроки української держави викличуть повагу як у громадян нашої країни, так і її зарубіжних партнерів.
Похожие записи
Об авторе
