Степан Федак стріляв у главу Польської держави

Вівторок, 20 вересня 2016
10:43

Журнал “Країна”

Історія

Степан Федак стріляв у главу Польської держави

 
Коментувати
Роздрукувати

“Замах українця на маршала Пілсудського, – повідомляє газета української діаспори в США “Свобода” про подію 25 вересня 1921 року. – Український студент Федак у Львові вистрілив тричі у президента Польщі-наїзниці. Пілсудський вийшов із замаху ціло. Лиш одна куля ранила графа Ґрабовського, львівського “воєводу”. Ляські звірюки лінчували на Ринку у Львові молодого українського героя Федака”.

Автор: фото надав Святослав Липовецький

Степан Федак – член Української військової організації, виконавець замаху на главу Польщі Юзефа Пілсудського 25 вересня 1925 року. Засуджений до шести років тюрми. Під час Другої світової війни брав участь у похідних групах ОУН, служив у дивізії ”Галичина”. Зник безвісти на початку 1945-го. Часопис ”Український вісник” писав про Федака під час судового процесу: ”Уродився 1900 року. Маючи 14 літ, вступив у ряди Українських січових стрільців. Брав участь у світовій війні, межи іншим в бою під Конюхами. 1917-го дістався до Військової академії. На вістку про листопадовий переворот 1918 року зразу вернувся яко молоденький поручник і взяв участь у перших боях Української галицької армії. Під час першого відступу УГА в маю 1919-го виконав славний кавалерійський рейд, похвально записаний у звідомленні Начальної команди. По переході за Збруч, був у перших боях проти большевиків тяжко ранений. Видужавши, захворів у нещасній осени 1919 року на тиф. По розгромі УГА вернувся у Львів, де підготовлявся до технічних студій”

Формально Галичина перебувала під протекторатом країн Антанти. Фактично владу над нею здійснювала відновлена 1918-го Польща – так звана Друга Річ Посполита. Українці мали претензії на територію. Для цього 1920 року колишні військові створили у Празі підпільну Українську військову організацію.

Приїзд маршала Юзефа Пілсудського – його посада називалася “глава Польської держави” – приурочили до відкриття міжнародного ярмарку “Східні торги”. У звіті поліції йдеться: “Магістрат Львова влаштував у ратуші прийом начальника держави. Після прийому він вийшов з ратуші разом із воєводою Ґрабовським і сідав до автомобіля, щоб поїхати до міського театру на святкову виставу. В цей час пролунало кілька пострілів з револьвера. Кулі влучили у воєводу: одна – в плече, друга – в руку. Юрба накинулася на виконавця замаху й ледве не лінчувала його. Від цього врятувала поліція”.

Затриманий – старшина Української галицької армії Степан Федак. Псевдо – “Смок”. На суді стверджував, що хотів убити не Пілсудського, а Ґрабовського. Але прокурор відкинув цю версію. Свідки твердили: якби хотів убити воєводу, стріляв би раніше, коли той ще не зайшов до автомобіля.

Автор: Narodowe Archiwum Cyfrowe/nac.gov.pl

Глава Польської держави Юзеф Пілсудський під час візиту до Львова 22 листопада 1920 року. Того дня місто отримало орден Virtuti Militari – найвищу військову нагороду Польщі – за успішну оборону в боях з українцями

Суд відбувся за рік. Окрім Федака, на лаві були 11 осіб – членів УВО. Усіх звинуватили у “державній зраді”. Підсудні відмовилися виступати польською мовою. Заявили, що не вважають себе громадянами Польщі. Вирок був лояльний. Федак отримав шість років тюрми, його посібникам дали менше.

“Федак не боронився, а нападав. Не оправдовувався, а обвинувачував, – переповідає кореспондент “Свободи”. – Його зізнання були найповнішим, найбільш яскравим і найширше обґрунтованим актом обжаловання проти польської влади в Східній Галичині, якого тільки можна жадати”.

Галичина остаточно увійшла до складу Польщі. 5 вересня 1924 року член Української військової організації Теофіл Ольшевський жбурнув бомбу в карету нового президента – Станіслава Войцеховського. Він приїхав до Львова на відкриття чергових “Східних торгів”. Вибуховий пристрій не спрацював. Нападник утік.

Автор: humus.livejournal.com

22 вересня 1909 року члени Імператорського пожежного товариства у Санкт-Петербурзі випробовують вогнегасники нової конструкції

218 днів голодував під Білим домом у Вашингтоні астрофізик NASA Чарльз Гайдер (1930–2004). Розпочав акцію 23 вересня 1986-го. Вимагав, щоб США до 2000 року припинили виготовлення ядерної зброї. У радянських газетах публікували листи на підтримку вченого. Згодом виявилося, що він страждав на ожиріння – важив 135 кг за зросту 1,88 м. Голодувати почав за порадою лікаря. Потай їв і приймав вітаміни. Завершив акцію 4 травня 1987-го. Cхуд на 45 кг

“Победа одержана, трудности преодолены благодаря сплочённому коллективу, проводившему работу на основе железной дисциплины, твёрдого единоначалия, указаний великого кормчего ленинской партии товарища Сталина и решений XVII партсъезда”, –

писала газета “Правда” 24 вересня 1934 року. У статті йшлося про криголам “Федор Литке”, який за один захід пройшов Арктику і здійснив кілька наукових спостережень. Уперше Йосифа Сталіна назвали “великим кормчим”, тобто тим, що веде корабель на кормі. Журналіст не знав, що так само Іван Златоуст назвав Ісуса Христа у “Бесіді про книгу Буття” IV ст.

19 вересня 1982-го професор університету Карнегі-Меллон у Пітсбурзі 34-річний Скотт Фалман винайшов смайли. У навчальному закладі була електронна дошка оголошень. Фаллман запропонував вставляти в текст символи:-) і:- (. Під кутом 90 градусів вони мали вигляд усміхненого або сумного обличчя. Так можна було відрізнити серйозні повідомлення від жартів.

20 вересня 1946 року в кінозалі “Старе казино” у Каннах відбувся показ радянського документального фільму “Берлін”. Так розпочався перший Каннський кінофестиваль. Тривав два тижні. На конкурсі представили 46 картин. Усі отримали призи, 11 з них – гран-прі. Авторам найкращих стрічок вручили вироби місцевих митців. Надалі головна нагорода змінювалася щороку. Від 1955-го переможці отримують “Золоту пальмову гілку” – вона зображена на гербі Канн.

22 вересня 1784-го заснували перше постійне поселення на Алясці. Купець Григорій Шеліхов (1747–1795) почав розбудовуватися на острові Кадьяк. Привіз 130 підданих. Ескімоси спробували чинити збройний опір. У сутичках загинули до 3 тис. місцевих жителів. Близько тисячі осіб Шеліхов узяв у полон. Імператриця Катерина ІІ подарувала купцеві золоту шпагу – “за успішне освоєння нових земель”.

Источник