«У мене є мета залишатися у турі ще кілька років» — Федерер

Неділя, 11 вересня 2016
10:06

Спорт

«У мене є мета залишатися у турі ще кілька років» — Федерер

 
Коментувати
Роздрукувати

Сьогодні о 23:00 серб Новак Джокович та швейцарець Станіслас Ваврінка розіграють звання найсильнішого на відкритому чемпіонаті США з тенісу. До турніру найтитулованіший тенісист світу, 17-разовий переможець «Шлему», Роджер Федерер дав інтерв’ю офіційному сайту АТP.

Про відновлення після травми

«Мої справи йдуть все краще і краще. Думаю, я на правильному шляху, у мене не виникало нових труднощів і, я сподіваюся, так буде і далі. Це були тихі 6 тижнів, зараз у мене набагато більше часу, щоб підлікуватися. Я знаю , що мене чекають важкі тренування, тому потрібно було дати можливість відпочити коліну. У той же час, працював над тим, чим міг, робив силові вправи для торса і ніг. Ми досягли хорошого прогресу і наближаємося до тієї фази, коли можна буде зайнятися фітнесом і потихеньку грати у теніс».

Про новий розпорядок дня

«Мені подобається бути у Швейцарії. Цього року я буду залишатися вдома так багато часу, чого не вдавалося за останні 15 років. Тому я намагаюся скористатися цим по максимуму: подорожував у гори і друзі часто навідуються у гості. Типовий день приблизно такий: півдня я займаюся фізичними вправами, терапією, а залишок дня проводжу з дітьми, дружиною і друзями. Все дуже просто, як ніби я працюю на півставки. З командою ми вже запланували, що я буду робити наступні кілька тижнів. Поки я отримую задоволення від цього часу. Тут дуже красиві гори, не можу насолодитися цим місцем».

Про Відкритий чемпіонат США 2016

«Це дивно, перебувати тут, у горах, коли у Нью-Йорку йде US Open. Я з таким не стикався, напевно, з 1998 року, коли виступав там в юніорах. Тому очевидно, що у мене таке відчуття, ніби я щось пропускаю. Те ж саме було і під час Ролан Гаррос. Але тоді все сталося дуже швидко. У мене не було жодних шансів виступити у Парижі. Тут все було інакше. Ми з командою радилися, але в підсумку вирішили, що здоров’я в пріоритеті. Звичайно, це боляче, я б дуже хотів зіграти в США, на турнірі зібралася чудова компанія. З іншого боку, у мене все добре, я насолоджуюся часом з родиною. Дуже часто ловлю себе на тому, що перевіряю результати матчів на US Open. Мене навіть здивувало, як часто я це роблю. Цікаво, що буде далі і поки мені подобається те, що я бачу».

Про рішення пропустити залишок сезону

«Я довго про це думав, тому що це одне з найважливіших рішень у кар’єрі, яке мені коли-небудь доводилося приймати. Я ніколи не був відсутній у турі так довго, тому потрібно було гарненько все зважити. Я вже робив все, що міг, щоб хоч якось зіграти на Олімпіаді, а потім у Нью-Йорку. Я говорив з усіма, з доктором, з фізіотерапевтом, з Северином Люті, з Іваном Любічичем, зі своєю дружиною. Мені хотілося, щоб у цій ситуації у нас у всіх був один погляд на речі. Я думав, над тим, якщо пропустити Олімпійські Ігри, потім зробити перерву і поїхати в Нью-Йорк, потім ще одну перерву. І всі мені сказали, ні, ми не можемо чекати перерву, відпочинок потрібен прямо зараз, особливо після того навантаження на коліно, яке я отримав на Вімблдоні. Тоді до мене нарешті дійшло, що у мене просто немає вибору. І як тільки ти розумієш, що твій головний пріоритет — це здоров’я, тоді рішення дається швидко і легко. Я, звичайно , міг якось та й зіграти на Олімпіаді і на US Open. Але це б означало, що я зовсім не думаю про своє майбутнє, я б ризикував всім тим, що могло б бути після спортивної кар’єри. Міг створити собі ще більше проблем з коліном. Можливо, довелося б робити ще одну операцію. Я б хотів цього уникнути. Я дивлюся на це так: краще, нехай буде боляче якийсь короткий термін, але це відкриє мені довгострокову перспективу. У мене є мета залишатися в турі ще кілька років і при такому завданні — це єдино вірне рішення. Я пропускаю не тільки Олімпіаду і US Open, але і Шанхай, Цинциннаті, Базель, Париж, Підсумкові. Зазвичай це моя найуспішніша і також найулюбленіша частина сезону. Це дуже неприємно, але як тільки в твоїй голові здоров’я виходить на перше місце, то і рішення, на подив, прийняти легко».

Про вільний час

«З народженням дітей мій графік став ще більш завантаженим. Я весь час зайнятий. Але мені подобається, коли важко, коли у мене багато справ. Зараз, звичайно, все тихо і спокійно. Я відчуваю, що це дає мені багато енергії. Зазвичай навколо така божевільна атмосфера, ти ніколи не знаєш, коли граєш, яким буде матч, спілкування з пресою, навколо багато людей, вболівальники, автографи. Важливо знаходити час, щоб просто відключиться від цього всього. Я завжди намагався виїхати у відпустку в тихе місце — у Швейцарію або в Дубай. Тепер, очевидно, у мене з’явилося набагато більше часу. І коли я буду повертатися в тур, думаю, я буду у ще більшому передчутті».

Про ставлення до тенісу після травми

«Зараз я борюся з серйозною травмою. Тепер я насправді знаю, яке це щастя бути здоровим і мати можливість просто вийти на корт. Напевно, я раніше не міг до кінця зрозуміти, як було тим гравцям, які проходили важкі випробування травмами. Ти просто радий, що можеш бути на корті, тобі майже все одно, яким буде результат матчу. Це те, що я моментами і сам відчував у цьому році. Тому я буду радіти тільки тому, що знову зможу грати. Проте, сподіваюся, що я швидко знайду силу і тоді зможу ставити перед собою такі цілі, як вигравати титули і перемагати топ-гравців».

Про конкуренцію Джоковича і Маррея

«Це здорово, що розрив у рейтингу став поменше. Почнемо з Новака. Фантастичне досягнення у Парижі, кар’єрний Шолом — це все багато значить і для нього, і для всього тенісу. У порівнянні з цим чудовим сезоном останні результати здаються гіршими, тим не менш, він виграв у Торонто. Джокович залишається тим гравцем, якого дуже важко обіграти у Нью-Йорку. На корті Артура Еша, у матчі з п’яти сетів — він дуже хороший. Також неймовірно, яку успішну серію показав Енді: Квінс Клаб, Вімблдон, Олімпіада , фінал в Цинциннаті. На жаль для нього, очок за Олімпійські Ігри він не отримав, але в будь-якому випадку це хороша заявка на цьому етапі сезону. Так що, будемо дивитися. Думаю, тенісним уболівальникам подобається спостерігати за боротьбою і можливою інтригою».

Про подальші плани

«Я проведу більшу частину часу у Швейцарії, потім, як я завжди роблю, відправлюся в Дубай перед початком сезону, коли вдома вже стане холодніше. Потім сезон почну на Кубку Хопмана, потім Мельбурн і Дубай. Такий план. Далі з сім’єю повернемося до Швейцарії, щоб діти могли побачити сніг. У мене вже розпланований 2017 рік, а 2018 — це поки далека перспектива, потрібно подивитися, як буде вести себе організм».

Репетиція прощання зі спортом?

«Я і раніше говорив, що мені подобається грати, але я і люблю проводити час поза кортом, з сім’єю. Так сталося, що у мене травма, але я ставлюся до цього як до певної міри розваги. Чи зможу я відновитися чи ні? Як я пройду цей шлях? Це нове випробування для мене і мені цікаво, як я буду його долати. Я відчуваю себе спокійно. Так, я звик виступати у турі, а зараз не можу цього робити. Днів дев’ять взагалі не брав ракетку, тому потрібно знову трохи побити по м’ячу. Так краще для плеча. Я граю завжди — з друзями, в парі, просто заради задоволення. Я завжди посміхаюся, коли на корті. Це не зміниться і після того, як моя кар’єра завершиться, я буду продовжувати грати, просто тому що люблю теніс».

Про яку частини US Open нудьгує найбільше

«Мені здається, я вже раніше говорив, мені подобається сам Нью-Йорк і глядачі на цьому турнірі. Вболівальники, які приходять на матч, вони завжди в очікуванні чогось. Вони не приходять з тим настроєм, мовляв, окей, давай на голому місці божеволіти. Ні, вони чекають, щоб ти щось зробив, та тоді вони прокидаються і знаходяться разом з тобою кожну хвилину, створюючи найкращу атмосферу на планеті. Я не бачив дах вживу, але, думаю, зараз все стало ще масштабніше. За уболівальникам сумую найбільше. Це один з тих моментів у грі, який все ще розбурхує мене: коли я граю, а люди за мною стежать. Я один з тих щасливчиків, як Новак, Рафа і інші, кому щастить виступати на центральних кортах, і я дуже ціную це. Так, це те, за чим я найбільше скучив. Чи подобається мені Нью-Йорк? Звичайно, так, я дуже добре вивчив це місто, у мене там багато друзів, але в кінці кінців, я тенісист, тому найсильніше мені не вистачає уболівальників».

Про дах на стадіоні Артура Еша

«Багато про нього говорять? Так, ось в Нью-Йорк дощ прийшов, а дах вже є (сміється). Думаю, більшість людей, які не гравців, простих обивателів, не розуміють до кінця, наскільки цей дах змінить багато і назавжди для цього турніру. Відкритий чемпіонат США завжди був Шоломом, де багато вітру. Це той мейджор, на якому ти повинен був подолати вітер, вологість, спеку, шум і гам. І я погоджуся з таким твердженням, що, якщо ти зміг перемогти в Нью- Йорку, то зможеш перемогти вже всюди. Тепер що стосується даху — він тільки на центральному корті, на всіх інших майданчиках все ще залишається ефект від вітру, вологості і так далі. У той же час на центральній арені майже немає вітру. У минулому році мене це дуже здивувало, а дах навіть не був добудований. Так що на корті ти його не відчуваєш, також майже немає сонця, за винятком перших годин ігрового дня. Це, особисто для мене, змінює US Open назавжди. В хорошому сенсі, тому що, на мій погляд, це підніме рівень гри, особливо до кінцівки турніру, коли залишаться найкращі матчі і гравцям не потрібно буде боротися з вітром. Також цікаво, наскільки буде спекотно. У минулому році мені здавалося, що там взагалі немає повітря, мені його не вистачало і піт просто лився рікою, як ніколи раніше. Я думаю, дах дасть більше переваги топ-гравцям. Все-таки, коли вітряно, не всі наважуються грати ризиковано і тоді рівень тенісу якось вирівнюється».

Більше змін відбулося у ньому або в місці проведення турніру?

«Напевно, в мені. US Open був і залишився на найвищому рівні. Тенісний центр все той же, хоча є новий Grandstand. Хотів би я побачити цей корт. На фотографіях він виглядає чудово. Хоча я сумуватиму за тим старим третім кортом просто за аренами Еша і Армстронга. Стадіон Артура Еша, як і на початку моєї кар’єри, є і залишається. Я ж пройшов шлях він хлопця з хвостиком до короткої стрижки, від юніора, який починає грати, до когось, хто вміє грати добре (сміється). Безумовно, я змінився більше. Ще раз зіграти на US Open — це моя довгострокова мета. Я був у місті всього три дні, але не ходив ні на центральний корт, ні на новий Grandstand. Мені не вистачило цього часу, так що мені потрібно повернутися в наступному році, і бажано, для того, щоб виступити на турнірі. Я б дуже хотів, щоб мої фізичні можливості співпадали з моєї психологічною готовністю. Подивимося, що буде».

Про боротьбу Серени за 23-й Шолом

«У першу чергу, я просто радий, що вона все ще грає. Тому що був такий час, коли здавалося, що Вільямс не залишиться у турі. Ніби вона більше цікавиться вже іншими речами, у неї були травми, були проблеми зі здоров’ям. Ми переживали, що вона залишить спорт, як багато дівчат робили в 25-27-29 років, є так багато прикладів, коли тенісистки завершували кар’єру рано. З усім тим успіхом, який вже був у Серени, їй простіше простого було зробити те ж саме. І як чудово бачити, що в 34 роки вона все ще виступає. Це надихає і наступне покоління, що життя в жіночому тенісі також може тривати 20 років. Тобі не потрібно грати на кожному турнірі, але якщо ти готуєшся і знаходиш найкращу форму, як це часто робить Серена, то можеш продовжувати виступи. Я великий її шанувальник і сподіваюся, що після болісної поразки у півфіналі минулому році, коли на кону стояв календарний Шолом, вона все-таки виграла титул US Open у цьому сезоні».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Моя мета — виграти турнір Великого Шолома» — Світоліна

Источник