Ухвалення такої постанови завдасть серйозної шкоди національній безпеці – експерт

Середа, 07 вересня 2016
17:33

Політика

Ухвалення такої постанови завдасть серйозної шкоди національній безпеці – експерт

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: thekievtimes.ua

В четвер, 8 вересня, Верховна Рада планує розглянути проект звернення до парламенту Польщі у відповідь на ухвалену постанову Сейму “Про вшанування жертв геноциду громадян ІІ Речі Посполитої, вчиненого українськими націоналістами в 1943-1944 роках” від 22 липня 2016 року.

Проект звернення українського парламенту опинився в розпорядженні Gazeta.ua.

В постанові Верховної Ради автори нагадують про те, що Україну та Польщу поєднує понад тисяча років історії, яка знає як спільну боротьбу за свободу, так і криваві протистояння та війни. “Необхідно з належною повагою та рівною турботою вшанувати пам’ять усіх жертв спільного минулого на теренах обох держав”, – пишуть автори проекту.

Верховна Рада “із жалем, розчаруванням та занепокоєнням” сприйняла постанову польского Сейму, яка надає “історично неправдиву, політично і юридично викривлену оцінку” подіям 1940-років, зазначається в документі. “Ми констатуємо, що ухвалення парламентом Республіки Польща антиукраїнських установ поставило під загрозу увесь політичний та дипломатичний доробок та зусилля обох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинно убієнних українців та поляків”, – значиться в проекті.

Натомість автори документу закликають польських колег “проявити високий рівень політичної культури та відповідальності” та “вгамувати будь-які вияви міжнаціонального непорозуміння”.

– Проект постанови Верховної Ради абсолютно неприпустимий, – заявив в розмові з Gazeta.ua юрист Володимир Василенко. – Він не пропонує жодних конкретних заходів для розв’язання проблеми. Натомість є тільки розпливчасті заклики до примирення та дружби. При цьому постанова польського Сейму про геноцид – це аж ніяк не дружній крок до України.

Чому парламент підготував таку слабку відповідь Варшаві?

– Проект цієї постанови не обговорювався в експертному середовищі, в комітетах Ради. Його підготували кулуарно. Ухвалення такої постанови парламентом завдасть серйозної шкоди національній безпеці України та сприятиме руйнації українсько-польських відносин.

Автори свідомо уникали гострих кутів в заяві?

– Скоріше це прояв комплексу меншовартості. Політичне керівництво України не розуміє природи українсько-польських відносин, не володіє результатами історичних досліджень з теми Волинської трагедії. Тому й не займається ефективним захистом національних інтересів нашої держави в цьому питанні. Не можна також виключати й вплив антиукраїнських сил в кулуарах Ради.

Які тези натомість потрібно озвучити у відповіді Верховної Ради?

– Необхідно рішуче заявити про категоричне несприйняття постанови польского Сейму про Волинь. Вказати, що дії Варшави є не просто “загрозою” для попереднього прогресу у відносинах, а й прямим порушенням всього механізму примирення, зафіксованого в багатьох двосторонніх документах. Також Рада має засудити героїзацію польского націоналістичного підпілля, відомого як “Армія Крайова” та висловити протест проти дискредитації діячів українського націоналістичного руху 1940-х років. Всього цього немає в проекті постанови – вона абсолютно беззуба.

Які практичні кроки можна запропонувати польській стороні?

– Треба вимагати скасувати постанову Сейму про геноцид чи принаймні призупинити її дію. Також варто створити спільну українсько-польску слідчу комісію, яка б на основі достовірних фактів дала б оцінку подіям протистояння в 1940-х роках. А до завершення роботи комісії має бути проголошена спільна заява Верховної Ради та польського парламенту про міжнаціональне примирення. Це цивілізований алгоритм, який повністю відповідає міжнародній практиці та праву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки не хочуть знати правду про Волинську трагедію – історик

Нагадаємо, в 1943-1944 роках на землях Волині, Галичини, Холмщини, Лемківщини, Надсяння та Підляшшя відбулися взаємні етнічні чистки українського та польского населення. Найбільш активну участь в міжнаціональному конфлікті брали загони Української Повстанської Армії та польської Армії Крайової. В ході протистояння з обох боків загинуло, за різними оцінками, від 20 до 100 тис. людей.

В той же час немає жодних достовірних документальних свідчень того, що з боку Української Повстанської Армії мала місце політика цілеспрямованого геноциду поляків на українських землях.

2 червня 2016 року колишні президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, а також українці науковці, представники вищого духовенства та культурні діячі оприлюднили відкритий лист до народу Польщі. В листі підписанти висловили каяття за минулі злочини українців проти польського народу та закликали до остаточного примирення між двома націями.

22 червня 2016 року Сейм Республіки Польщі своєю постановою визнав події 1940-х років на Волині геноцидом польських громадян з боку УПА.

Источник