Країна зміни дискурсів і інфорприводів. Чому в Україні страшно бути героєм і не страшно красти

Країна зміни дискурсів і інфорприводів.  В цій краіні страшно бути героєм і геть не страшно красти.

За тобою неодмінно поплачуть в разі чого – від кількох годин до двох діб, в залежності від впізнаваності.

З тебе, в разі чого, покепкують і посварять тебе, з легкістю вклавшись у ті ж терміни.

Країна визволяє Савченко, зодягнувшись в футболки з її обличчям, ховає героїв, виставляючи свічки на авки, сварить Авакова, лайкає Авакова, б’ється в істериці над зрадою Савченко, рахує цукерки Президента, виходить на ЛГБТ-парад, розбирається з заводами Президента, хвилюється за поліцейських, яким важкувато буде захищати геїв, шукає правди в заявах Савченко, рахує залпи під час перемир’я, захоплюється англійською Президента, нетеплий прийом Путіна розбавляє стогоном за провалом поліцейської реформи, свариться за мову, дозволяє мову, забороняє язык, говорить про плюралізм, закликає до диктатури, рахує гроші на школу, шукає відра з бензином і місце, в якому найкраще наступити на пожежний шланг, дивується статкам чергового корупціонера і переходить від “правильно зробили, тре було кєбєнямспалитьвсіх” до самопідпалу, забуває про самопідпал і бензин, отримує ляща від Лещенка, хвалить добровольців, заглядає у чорну бухгалтерію партії, рахує вартість білизни чиєїсь коханки і вартість рюкзака президентової дитини, засуджує доробровольців, безкінечно розбирається кому вигідно, а кому ще вигідніше і… одразу забуває, про що думала і чого прагнула вчора.

В затишних рестораціях, віртуозно вправляючись з ножем для риби, одні і ті самі люди вирішують – про що сьогодні думати країні.

Населення з задоволенням зхаває народжені за річковою фореллю інформприводи. Хтось з тих, кого необхідно злити, щоб забезпечити видовища, понервує півдоби і спокійно засне – злодіїв забувають так само швидко, як і героїв.

Недодумане, недопережите, неусвідомлене. Загодована новинами і зливами, в режимі постійного пошуку хто винен і хто порішає.

Збентежена і розбурхана, дезорієнтована фоновими шумами, навпомацки йде в наступний день, готова вибухнути черговою революцією або на крайняк виборами.

І так хочеться їй сказати – відпочити б тобі, країно, ну візьми відпустку, відключи телефон, переключись, не хавай шопопало, любити себе, країно, почни і поважати.

Источник