“Міська електричка — суцільний головний біль”

Вівторок, 09 серпня 2016
06:10

Газета по-українськи

Україна

“Міська електричка — суцільний головний біль”2

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: ФОТО З САЙТА WWW.golos.ua

— Транспортна ситуація столиці нагадує колапс. Люди віддають перевагу особистому, а не громадському транспорту. Виникають затори, кияни скаржаться на хаотично припарковані автівки. Проблему треба вирішувати терміново, — розповідає 26-річний Антон ГАГЕН, спеціаліст із транспортного планування компанії “А+С”. Він — один із розробників транспортної моделі. Торік її замовила столична влада.

— Київ не розрахований на таку кількість автомобілів. У місті проживають більш як три мільйони людей. З тисячі мешканців авто мають 213. У Гонконгу машинами їздять 59 осіб із тисячі, Нью-Йорку — 209, Стамбулі — 139, Москві — 297, Лондоні — 345. Окрім цього, за кілька десятків років змінилася структура міста. Більшість підприємств закрилися, у приміщеннях працюють офіси. На деяких промислових ­територіях з’явилися житлові ­комплекси. Однак транспортна ­інфраструктура не змінилася. Підприємствам бракує автобусів і тролейбусів. Зі зростанням кількості маршруток — катастрофа. На мосту Патона в 1990-ті пролягали три-чотири трамвайні маршрути. Зараз там їздять автівки й жахливі жовті “будки”.

Що дасть нова транспортна модель?

— Вона вираховує пасажиропотік у разі зміни маршрутів та інфраструктури. Наприклад, зведення торговельно-розважального центру, перенесення підприємства. Загалом ми проаналізували близько сотні сценаріїв. Інфраструктурні проекти потребують часу й коштів.

Що необхідно змінити терміново?

— Варто зменшити зони, що погано сполучаються громадським транспортом. Ліквідувати транспортні дубляжі. Наприклад, є маршрути, в яких однакові 80 відсотків шляху. Лише в кінці автобуси звертають на різні вулиці. Варто запровадити довгі маршрути. Позитивним прикладом є автобус №114 — від залізничного вокзалу через бульвар Шевченка, Хрещатик, Поштову та Європейську площі, Московський міст і Троєщину.

Як зробити громадський транспорт ефективним?

— Потрібно розширити мережу швидкісного транспорту — великі автобуси або сучасні трамваї. Змінити маршрут міської електрички. Відмовитися від руху північним півкільцем із низкою одноколійних ділянок. Стикувати трамвай із Троєщини з коліями міської залізниці. Зараз електричка возить 20 тисяч пасажирів щодня. Інші види транспорту з Троєщини ефективніші. Борщагівський швидкісний трамвай перевозить 150 тисяч осіб, автобус №21 із Троєщини на Петрівку — 20 тисяч. Міська електричка — суцільний головний біль. Нема масиву, жителі якого б користувалися нею масово. Людей підвозять із Троєщини. Курсує з інтервалом у 15 хвилин. Це забагато. А меншим не зробиш, бо вона в кількох місцях — одноколійна. Якщо десь зіб’ється графік — “ляже” система. Варто зробити додатковий поворот залізниці на Березняках, пересадку на Либідській (синя гілка метро. — ГПУ) та на Політехнічному інституті (червона гілка метро. — ГПУ). Тоді електричка возитиме в 13 разів більше людей — 265 тисяч на добу. Це розвантажить червону гілку метро.

Які ще є пропозиції?

— Пропонуємо сполучити береги Дніпра трамвайними лініями. Це дозволить організувати магістральні маршрути через місто. Трамваями їздитимуть 900 тисяч людей на добу, як метро.

Яка станція метро найбільш завантажена?

— Лісова. Нею щодня користуються 57 тисяч пасажирів. Взагалі червона гілка перевантажена, возить 600 тисяч людей щодня. Це 46 відсотків загальної кількості пасажирів.

Про метро на Троєщину говорять уже 20 років.

— Цей проект — надзвичайно дорогий і тривалий. Років 20 за найоптимістичніших прогнозів. Це якщо щороку зводитимуть по станції. Є два сценарії побудови. Перший — вести четверту гілку через станцію метро Лівобережна до Позняків. Або від Троєщини через Воскресенку, станцію Суднобудівну на Рибальському острові, Подільську. З неї — пересадка на станцію Тараса Шевченка синьої гілки. Потім на зелену гілку з Глибочицької на Лук’янівську, далі на червону — Вокзальну, потім Солом’янська, Севастопольська площі, Жуляни. У другому варіанті забагато пересадок. Це незручно. Якщо будуть безпересадочні тролейбуси й автобуси — хто обере метро з пересадками?

Нічний громадський транспорт перспективний?

— Столична влада консультується щодо цього питання з мерією Сеула. У столиці Південної Кореї налагоджена ефективна мережа нічного транспорту. У 10-мільйонному місті вдень працюють 7,5 тисячі автобусів. Спершу збиралися залучити 350 автобусів для нічних рейсів. Порахували — ­дорого. Тоді дослідили нічну активність мобільних телефонів. Вони показали місця найбільшого скупчення людей. Під отримані дані корейці запустили 50 автобусів. Вони покрили потреби в нічному проїзді 42 відсотків населення.

Громадський транспорт може бути прибутковий?

— Зазвичай окуповується вкрай рідко. Бо суть громадського транспорту полягає в задоволенні потреб людей, а не в отриманні прибутків.

Світлана ЧЕРНЕЦЬКА, журналіст Інформаційної кампанії “Сильніші разом!”

24  000 вантажівок щодоби в’їжджають до Києва, повідомляють у міській адміністрації

Два роки навчався у Тайвані

Антон Гаген народився в Києві. Закінчив Києво-Могилянську академію за спеціальністю “Економічна теорія”. Має диплом магістра з менеджменту транспорту й дорожнього руху Національного університету Цзяо-Тун, Тайвань. Навчався там два роки.

Був консультантом із транспортного планування в Київському міжнародному інституті соціології. Понад рік працює в компанії “А+С ­Україна”.

Захоплюється музикою, гітарист київського гурту “Горизонт подій”.

Улюблена музика — Pink Floyd, Dire Straits, Rainbow.

Неодружений.

Источник